Клімато-фізіологічний підхід

Сторінки: 1 2 3

Виходячи з терморегуляторной навантаження і теплоощущений людини, в залежності від середньої зваженої температури шкіри В. С. Кандрором, Д. М. Дьоміної, Е. М. Ратнером (1974) було вироблено поділ зустрічаються на території СРСР погод на 9 типів. З них для теплого періоду року (виключаючи Крайній Північ і високогірні райони) характерні 5 типів (ЗТ, 2Т, 1T, Н і частину типу 1X). Інші типи погоди (4Х, ЗХ, 2) спостерігаються лише в холодний період року в місцях з дуже холодною і суворою зимою. У південних частинах нашої країни протягом перехідних сезонів і зими часто зустрічаються типи погоди, які в північній та середній частинах Союзу бувають тільки в літній час. Це дозволяє говорити про те, що на півдні європейської частини СРСР сприятливі для літніх видів відпочинку і туризму погоди властиві всім порами року.
Слід мати на увазі, що реакція людини на погодні умови змінюється зі зміною теплопродукції організму в залежності від величини фізичного навантаження: якщо в стані спокою вона дорівнює 80 ккал/год, то при роботі середньої важкості вона стає рівною 220 ккал/год, при бігу зі швидкістю 9 км/год збільшується до 600 ккал/год, а при спортивному плаванні досягає 870 ккал/год. З збільшенням фізичного навантаження в значній мірі зростає і обсяг вентиляції легенів (від стану спокою до випадку зі спортивним плаванням - від 0,5 до 2,8 м3/ч).
Отже, зі збільшенням теплопродукції організму виникає необхідність у зміні одягу на менш теплоізолюючу, так як в цих випадках одна і та ж погода оцінюється людиною як неоднакова.
Оцінка метеорологічних і кліматичних умов, що впливають на людину, повинна бути різною в залежності від цільового призначення: для відпочиваючого в стані спокою вона буде одна, а для чинить певну фізичну роботу - інша. Тому критерії оцінок погодних умов для людей, зайнятих літніми видами діяльності туризму і відпочинку (вчиняють легку роботу або роботу середньої тяжкості), відмінні від критеріїв, що належать до людям, зайнятим альпінізмом, зимовими видами спорту (лижний, гірськолижний, саночна і т. д.). Зазначене відмінність у критеріях оцінки впливу погодних умов пов'язано з збільшенням теплопродукції організму з посиленням фізичної навантаження і зміною теплоізоляційних властивостей одягу. Важливо те, що при цьому змінюються тільки критерії оцінки, а загальна методика її залишається.
Складність клімато-фізіологічної оцінки будь-якої території пов'язана також з відмінностями реакцій на одні і ті ж умови погоди, що виникають у місцевих жителів та осіб, які прибули з інших частин Радянського Союзу, і особливо з районів з відмінним загальним фоном кліматичних умов даного сезону року. Акліматизація до незвичних погодних умов у них проходить по-різному.
Як показали дослідження фізіологів, у людей, наприклад, приїхали влітку на Мангишлак з північних районів Сибіру і європейської частини, обмін речовин відбувається швидше, ніж у місцевих жителів, або у людей, які приїхали з південних районів. Рівним чином у «сіверян» вміст цукру в крові і активність гемогликолиза (розщеплення цукру в крові) підвищена в порівнянні з «жителями півдня», для яких характерний більш уповільнений гемогликолиз при знижених показниках цукру в крові.
Тривалість періоду акліматизації залежить не тільки від природних умов навколишнього середовища, але й від соціально-економічних умов, а також від фізіологічних і психологічних особливостей організму людини. У ході історичного розвитку в людини вироблялися різні вимоги до комфортних умов. У різних ландшафтно-кліматичних зонах комфортне стан настає при неоднакових термічних умовах навколишнього середовища.
Можна помітити загальну тенденцію зміщення зон комфорту по мірі переміщення з півночі на південь - бік більш високих температур.