Особи із захворюваннями шлунково-кишкового тракту хоча і складають значний відсоток прибувають на курорт, закінчують лікування з порівняно менш сприятливим афектом, ніж хворі з ураженням печінки і нирок. Як свідчить наш багаторічний досвід, в особливій мірі це відноситься до виразкової хвороби шлунка і 12-нерстной кишки. Не цілком ясно: це пов'язано з вираженим стимулюючим впливом мінеральної води джерела «Нафтуся» № 1 на секрецію шлунка, з певними кліматичними особливостями Трускавця (підвищеною вологістю, частими перепадами атмосферного тиску) або якими-небудь іншими чинниками. Успіх лікування багато в чому залежить від раціонального санаторно-курортного відбору, що виключає направлення хворих у фазі загострення, зі схильністю до кровотеч, наявністю недостатньо леченного виразкового процесу.
В залежності від стадії та фази виразкової хвороби призначається комплексне лікування з дотриманням правила: чим гостріше процес, тим більш щадними повинні бути курортні процедури. Хворим зазвичай пропонується дробове харчування в межах дієти № 1 Певзнера з переходом на більш фізіологічне харчування. З мінеральних вод переважно води джерел № 1 («Марія»), № 12 або № 11 («Юзя»), які призначаються за 50-100-200 мл за 1 -1,5 години до прийому їжі, в підігрітому вигляді (37-40° С). При поєднанні виразкової хвороби із секреторною недостатністю шлунка мінеральні води не мають рекомендуватися в стимулюючому режимі. Прийом зазначених мінеральних вод з водою з джерела «Нафтуся» № 1 допускається з обережністю, з 6-7 дня перебування хворого на курорті, лише при наявності показань (сечокам'яна хвороба, калькульозний холецистит та ін). При посиленні явищ ацидизма (печія, відрижка кислим, біль у надчеревній області) мінеральну воду рекомендується призначати після їжі. При стенозі воротаря воду доцільно пити дробно по 50-75 мл на прийом. У період загострення внутрішній прийом мінеральної води, як правило, скасовується і наказує медикаментозна терапія (алмагел, аерон, вікалін).
При неускладнених формах виразкової хвороби доцільно застосування аплікацій озокериту на верхню половину живота, мінеральних ванн індиферентної температури, лікувальної фізкультури (РД-1-2).
При гастриті зі зниженою кислотністю шлункового соку і пізніх ускладненнях після операції резекції шлунка показане пиття мінеральної води джерела № 2 («Софія») по 100 - 200 мл 3 рази в день за 5-10 хв до їди, температурою 20-25° С, маленькими ковтками. При поганій переносимості цієї води (пронос, поява болю) призначається прийом менш мінералізованої води джерела №1 («Марія») за аналогічною методикою. Передбачається, що при цьому мінеральна вода змішується з прийнятою їжею, тривало затримується в шлунку, всмоктується в кров, елементи її потоком крові переносяться до фундальним залоз шлунка і порушують їх роботу.
