Деякі хворі відзначають слабкість і нездужання під час місячних, супроводжуються субфебрильною температурою. З появою кровохаркання всі пацієнтки хвилюються, відчувають страх перед невідомістю, припускаючи наявність туберкульозу або пухлини легені.
Важливе значення в діагностиці ендометріозу легень має рентгенологічне обстеження (рентгенографія, томографія, комп'ютерна томографія). При цьому невеликі зміни (затемнення, інфільтрація) краще виявляються напередодні та в перші дні місячних. Занадто дрібні вогнища ендометріозу в легенях на початку захворювання можуть не виявлятися рентгенологічно і під час місячних, в той час як кістозні форми захворювання виявляються рентгенологічно без праці, незалежно від фаз менструального циклу. При відсутності зв'язку кістозного освіти з дренирующим бронхом, коли немає кровохаркання і інших симптомів, рентгенологічне обстеження випадково може виявити округлу тінь в легені. Хворим ставиться діагноз пухлини легені, проводиться торакотомія, і лише гістологічне дослідження препарату вносить ясність в діагноз. Про подібному спостереженні повідомив Н. Sturzenegger (1960). З настанням вагітності ймовірність рентгенологічного виявлення ендометріозу легенів збільшується, що можна пояснити децидуальної реакції в зоні ендометріозу (так було в спостереженні R. Lattes і співавт., 1956).
При відсутності рентгенологічних змін в легенях джерело кровоотделения у деяких хворих може бути встановлений за допомогою бронхоскопії. Це вдалося зробити A. Muller і V. Dubach (1971) у 22-річної жінки, в якої через 3 роки після аборту з'явилися залежні від місячних рецидивуючі кровохаркання. Рентгенологічно передбачуваного інфільтратів легенів виявлено не було. З допомогою бронхоскопії було встановлено, що джерело кровоотделения знаходиться у верхній частці правої легені. Циклічний характер кровохаркання дозволив припустити наявність ендометріозу верхньої частки правої легені. Лікування норациклином призвело до одужання.
J. Granberg і співавт. (1977) велике значення в діагностиці ендометріозу легких надають аспіраційної пункційної біопсії. Отриманий матеріал може бути підданий цитологічного і гістологічного дослідження. Цей метод дозволяє віддиференціювати ендометріоз легенів від онкологічних захворювань. У власному спостереженні автори поставили діагноз ендометріозу легких 35-річної хворої на підставі гістологічного дослідження матеріалу, отриманого методом аспіраційної пункційної біопсії. Природно, застосування цього методу має передувати рентгенологічне обстеження (в тому числі і томографія), що дозволяє локалізувати об'єкт дослідження.
З досвіду нашої роботи в повсякденній практиці дуже корисним може виявитися цитологічне дослідження мокротиння в період кровохаркання. Мокротиння збирається в банку з ізотонічним розчином натрію хлориду, і після центрифугування або відстоювання осад піддається цитологічному дослідженню. При відсутності підтвердження передбачуваних результатів дослідження доцільно повторити протягом декількох циклів.
У випадках вираженої динамічної залежності результатів рентгенологічного дослідження легень від фаз менструального циклу (поява інфільтрату - тіні напередодні і під час місячних і зникнення його після місячних) необхідно диференціювати ендометріоз з летючим эозинофильным лефлеровским інфільтратом. Етіологія і патогенез останнього, як відомо, обумовлені глистової інвазією аскаридами. Для виконання поставленої задачі виробляються неодноразові дослідження калу на яйця аскарид і крові на еозинофіли.
Істотне значення в діагностиці ендометріозу легень має наявність в анамнезі вагітностей, абортів, операцій кесаревого розтину, неодноразових вискоблювання матки, пологів, як нормальних, так і супроводжуються ручним відділенням посліду, інструментальним та ручним обстеженням матки з приводу маткових кровотеч.
І, нарешті, великою підмогою в діагностиці ендометріозу легенів може служити виявлення (наявність) ендометріозу органів таза і черевної порожнини.