Полкові медпункти, МедСБ(ОМО), а також госпітальні бази називаються етапами медичної евакуації (див.). Всі етапи мед. евакуації не тільки надають медичну допомогу, але і проводять лікування частини уражених і хворих до повного одужання: ПМП - з терміном лікування 3-5 днів, МедСБ (ОМО) - до 10 - 14 днів, госпіталі - до 2-3 міс. і більше. Починаючи з МедСБ (ОМО), проводиться лікування нетранспортабельних уражених і хворих протягом різних термінів, що залежить від тяжкості ураження і умов бойової та мед. обстановки. В ПМП уражені і хворі стаціонарному лікуванню не підлягають.
В умовах різко мінливою обстановки сучасного бою і бойової операції в досягненні цілей ЛЕО велике значення має маневр силами і засобами мед. служби і обсягом медичної допомоги, Основні види маневру силами і засобами: переміщення необхідних коштів на потрібний напрямок або кордон, посилення розгорнутих мед. установ додатковими силами і засобами. Маневр обсягом медичної допомоги - це зміна переліку проведених лікувально-евакуаційних заходів в сторону його розширення або скорочення. Виконання маневру силами і засобами мед. служби забезпечується наявністю резерву цих сил та засобів. Медичну допомогу на всіх етапах мед. евакуації повинна бути надана своєчасно, тобто такі терміни, коли можна запобігти загибель уражених і хворих і виникнення тяжких ускладнень та смертності. Крім того, медична допомога повинна бути наступною, тобто на кожному наступному етапі проводяться більш досконалі лікувально-профілактичні заходи додатково до тих, які були проведені на попередніх етапах.
 Рис. 2. Принципова схема організації лікувально-евакуаційного забезпечення Військово-Морського Флоту. |
Викладена система організації ЛЕО військ застосовується для всіх видів Збройних Сил СРСР. Однак для кожного з них ЛЕО має деякі особливості. Найбільш суттєвою особливістю відрізняється організація ЛЕО Військово-Морського Флоту (ВМФ). Сили і засоби мед. служби ВМФ розділені на дві основні частини (рис. 2). Перша з них знаходиться на надводних кораблях і підводних сил флоту і забезпечує медичною допомогою особовий склад цих кораблів при повсякденній діяльності флоту або при виконанні ним бойових завдань. Обсяг виконуваної при цьому медичної допомоги залежить від складу сил і засобів мед. служби, який покладений того чи іншого класу і типу корабля (від долікарської до кваліфікованої медичної допомоги включно). Друга, більш значна частина сил і засобів мед. служби ВМФ знаходиться на березі з завданням всебічного забезпечення флоту в місцях постійного і тимчасового
його базування, включаючи госпіталізацію і лікування уражених і хворих, які надходять з кораблів і медпунктів берегових частин. У її складі знаходяться стаціонарні (базові) військово-морські госпіталі, рухливі мед. формування типу польових рухливих госпіталів і груп посилення, санітарно-транспортні підрозділи. Крім того, уражені і хворі зі складу сил флоту при необхідності направляються в лікувальні установи сухопутних військ. Морська мед. евакуація забезпечується санітарно-транспортними судами різного типу і санітарною авіацією. При необхідності забезпечити сили флоту, що діють у великому відриві від своїх берегових баз, в їх склад можуть бути включені госпітальні суду (плавучі госпіталі).
Лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕО) населення в цивільній обороні - сукупність заходів МСЦО з надання медичної допомоги і лікування уражених з числа постраждалого цивільного населення від зброї противника в поєднанні з їх евакуацією.
ЛЕО є найважливішою складовою частиною діяльності МСЦО і спрямована на порятунок життя найбільшою кількістю уражених, відновлення їх працездатності в найбільш короткі терміни, зниження інвалідності. У зв'язку з цим виникає необхідність здійснення швидкого розшуку уражених у вогнищі масових уражень (див.), надання їм першої медичної допомоги, якнайшвидшого їх виносу і вивозу і доставки на етапи медичної евакуації, проведення мед. сортування (див. Сортування медична) і мед. евакуації (див. Евакуація, медична).
Війна в умовах застосування противником зброї масового ураження буде супроводжуватися масовими втратами, що виникають в дуже короткі строки на території всієї країни, але переважно у великих населених пунктах. Крім того, з'явиться абсолютно своєрідна патологія, що різко відрізняється від патології мирного часу, в лікуванні якої мед-склад не має практики. У мирний час органи охорони здоров'я країни і в першу чергу МСЦО виконують дуже відповідальну задачу по розробці найбільш раціональної і науково обґрунтованої організаційної структури МСЦО, принципів її діяльності, а також по освоєнню цих принципів всім медперсоналом країни, який незалежно від місця служби буде так чи інакше неминуче притягнутий до активної діяльності в системі МСЦО і в першу чергу до ЛЕО постраждалого населення.
