Фізіолого-гігієнічні заходи, спрямовані на попередження перевтоми, профілактику передчасного професійного старіння і розвитку патології, повністю базуються на відомих положеннях гігієни і фізіології праці, а також на досягненнях геронтології.
В складанні цих груп рекомендацій, як і інших, обов'язково участь лікарів медико-санітарних частин і промислово-санітарного нагляду, фізіологів, гігієністів, фахівців з психології праці та юристів, адміністрації і профспілкових організацій. Тільки при такій взаємодії можливі їх реалізація та висока ефективність В більшості випадків немає необхідності створювати додаткові служби та відомства. Достатньо підвищити відповідальність керівників існуючих служб за проведення в життя єдиного плану заходів з цих питань.
При складанні плану заходів для конкретного виробничого об'єкта необхідно точно визначити, до якого рівня можна і слід підвищувати вікові межі професійної працездатності. Це питання часто виявляється найбільш складним, а його рішення не завжди залежить від компетенції і можливостей фізіології та гігієни праці. Якщо зберігається технологія, при якій виражено раннє професійне старіння колективу, то основою заходів служать рекомендації щодо режиму інтервалів роботи і відпочинку з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей працюючих. При цьому необов'язково скорочення робочого часу, хоча з віком така міра все частіше виявляється необхідною.
Питання про збереження та розширення списку молодіжних професій є загальним. Він може радикально вирішуватися лише централізовано і з урахуванням перспектив демографічного, економічного і соціального розвитку суспільства. Для його вирішення необхідні дані про динаміку віково-статевого складу населення і трудових ресурсів, динаміку і характер використання трудових можливостей населення з урахуванням рівнів його постаріння, розвитку і розміщення виробничих потужностей і т. д. Однак все це не знімає, а підвищує роль попереджувального та поточного санітарного нагляду в профілактиці раннього професійного старіння і розміщення трудових ресурсів з урахуванням їх біологічного статусу.
Питання відповідного і своєчасного переміщення працівників з важких і шкідливих для них професій завжди будуть актуальними в системі профілактики раннього і патологічного старіння, так як будь-які технічні заходи фундаментального характеру вимагають більшого часу для їх розробки і реалізації. І все ж вирішальним моментом у профілактиці раннього професійного старіння працюючих є ергономічна і фізіолого-гігієнічна раціоналізація трудових процесів з допомогою передачі машин всіх властивостей і завдань, які визначають зростаюче з віком перенапруження функцій організму. Цей шлях прогресивний і реальний в умовах широкого планового переобладнання підприємств, що передбачають в більшості випадків зміну технології.
У системі заходів спеціальну увагу приділено професійної орієнтації, яка в даному розділі буде розглядатися окремо. Значення правильного вибору професії на початку трудового шляху і своєчасної коригування вибору не викликає сумніву. Для працюючого населення старшого віку актуальність цього питання не знижується, а підвищується в зв'язку з зменшенням адаптаційних можливостей організму, здатності до освоєння та зміцненню нових навичок і знань. Це вимагає не формального складання списків професій для переважного залучення літніх, а індивідуального вибору заняття, яке дозволить максимально використовувати раніше набуті знання, навички, життєвий і робочий стереотип.
При відсутності цієї можливості найдоцільніше зберігати працівника на добре освоєному їм ділянці роботи з поступовим зменшенням обсягу і темпу роботи та переведенням його зі відрядної оплати на почасову. Природне вікове зниження ефективності праці при відрядній оплаті цілком може компенсуватися виконанням більш складної роботи, що не вимагає високого темпу виконання.
