В літературі є окремі повідомлення про виникнення поведінкових порушень у дітей, матері яких застосовували під час вагітності високі дози нейролептиків - похідних фенотіазину. Зокрема, описаний випадок поведінкових і невропатичних розладів, що спостерігалися з 21-го дня життя дитини, при систематичному лікуванні матері з 12-го тижня вагітності аміназином у добовій дозі 1,2 мг та додатково (з 14-го тижня) флуфеназином у добовій дозі 50-100 мг [О. Connor М, Johnson G. Н, James D. I, 1981].
В епідеміологічних дослідженнях не було отримано даних, які свідчать про порушення внутрішньоутробного розвитку плода при призначенні галоперидолу і прохлорперазину в ранні терміни вагітності [Hanson J. W, Oakley G. P., 1975; Rao J. H„ Arulappy R„ 1981].
Разом з тим можливість фетотоксичної ефекту нейролептиків виключити не можна. В експериментах на білих щурах і крольчихах нами спільно з А. Р. Пап, Е. С. Стальненко, К. Б. Гутман та ін. було досліджено вплив на плід аміназину і резерпіну. Обидва препарати чинили эмбриолетальное дію, вираженість якого залежала від термінів вагітності і величини дози лікарського препарату. Так, при введенні білим щурам 1 мг/кг резерпіну на 8-й день вагітності загибель ембріонів спостерігалася у 20% випадків. При введенні тієї ж дози препарату з 1-го по 13-й день вагітності подібний ефект спостерігався у 30% випадків. Під впливом обох препаратів у плодів, досліджених на 20-й день вагітності, відзначено підвищений вміст колагенових білків в поперечносмугастих м'язах, серці, печінці та нирках. У новонароджених кроленят під час ЕКГ були виявлені зміни, які проявляються зміщенням сегмента 5 - Т, збільшенням зубця Т в I відведенні і появою негативного зубця Т в III відведенні [Пап А. Р., Тараховский М. Л., 1967].
Одним з основних проявів фетотоксичної ефекту резерпіну та його аналогів є виникнення у новонароджених характерного симптомокомплексу. Приблизно у 10% дітей протягом перших 5 тижнів після народження спостерігалося порушення носового дихання, обумовлене рясним відділенням слизу, брадикардія, гіпотонія, підвищена сонливість. При цьому підвищення внутрішньоутробної загибелі плодів не відзначалося.
W. Lobbe (1984) вважає, що застосування резерпіну під час вагітності небажано із-за його негативної дії на новонародженого внаслідок розвитку респіраторного дистрес-синдрому і порушення терморегуляції.
У дозах, які не викликають токсичних проявів у вагітних, резерпін не чинить тератогенного впливу на плід людини [Khera К. S, 1984].
