Рентгенологам необхідно враховувати відмінність ендометріозу кишки, легень, плеври та інших локалізацій від пухлинних захворювань. Часом схожість дуже великою, а наслідки діагностичних помилок надзвичайно серйозні.
Сказане про рентгенологах повністю відноситься і до урологів. Так, ендометріоз перешийка матки, розростаючись в напрямі сечового міхура, викликає важкі дизуричні явища, що не піддаються ніякої терапії. Важкі дизуричні явища можуть спостерігатися при поєднанні генітального ендометріозу з вродженим ендометріоз сечового міхура. При цьому відсутність гематурії до тих пір, поки ендометріоз не проросте в просвіт сечового міхура, ускладнює встановлення істинної причини важких страждань пацієнток.
Ендометріоз кишечника може виявляти подібність з дизентерією (тенезми, домішка слизу і крові до калових мас), з карциномою кишки, хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт.
Дерматологів доводиться стикатися з алергічними проявами, настільки часто спостерігаються у хворих ендометріозом, і поразками післяопераційних рубців, пупка і шкіри.
Наведені міркування свідчать про суттєве значення ендометріозу в патології жіночого організму. В організмі хворих ендометріозом встановлюються досить складні взаємини між різними органами й системами, нерідко за типом порочного кола. Все сказане дає підставу вважати ендометріоз захворюванням всього організму.
Особливості ендометріозу, з якими доводиться стикатися в останні роки. Незважаючи на збільшені діагностичні можливості і розширення арсеналу лікувальних заходів, розпізнавати ендометріоз і лікувати хворих цією недугою з кожним роком стає важче. Проблема ендометріозу виявилася складнішою, ніж це уявлялося 15-20 років тому. Накопичилася інформація про різноманітність клінічної картини. Більш глибокими виявилися онкологічні аспекти ендометріозу, більш складними - питання безпліддя та вагітності при ендометріозі. З'явилися «лікування хвороби» та інші труднощі, пов'язані з тривалої гормональної терапією. Збільшилися частота і тяжкість алергічних реакцій, що розвиваються в процесі обстеження і лікування хворих ендометріозом. По багатьом аспектам ендометріозу існують суперечливі думки.
В останні роки, поряд з досить відомою картиною ендометріозу, спостерігаються пацієнтки, у яких провідним проявом захворювання є безпліддя. При цьому болі можуть бути сильними або зовсім відсутнім. Діагноз ендометріозу у них найчастіше встановлюється при лапароскопії. Болі можуть бути відсутні і при ендометріоїдних цистаденомах, помилково приймаються за фіброміому матки, і значно рідше при поширеному ендометріозі, коли на перше місце виступають дискінезія кишечника та/або дизуричні явища.
Не є рідкістю прогресуючий перебіг захворювання після нерадикального хірургічного лікування ендометріозу та збереження невеликої частини яєчникової тканини і навіть її повного видалення, що може свідчити на користь патогенетичної ролі естрогенів надниркових залоз і порушення імунного гомеостазу.
Порівняно з попередніми роками у процесі лікування безпліддя, зумовленого ендометріозом, частіше доводиться вдаватися до стимуляції овуляції (медикаментозної або рефлексотерапією), особливо після тривалого застосування прогестинів у безперервному режимі.
