Людський організм схильний до ритмічної діяльності. На всьому протязі свого існування людина пристосовуватися до ритму природи - до чергування дня і ночі: вдень він спить, вночі відпочиває. Вся життєдіяльність людського організму /споживання кисню, діяльність серця, температура тіла, витрата енергії/ досягає найвищої точки, приблизно, до полудня. До вечора починається спад, який протягом ночі поглиблюється і триває аж до раннього ранку. Новий підйом життєдіяльності починається вранці. Тому вранці працюється легше, ніж вночі. У наш час за допомогою штучного освітлення день можна продовжити, але ритм життєдіяльності залишається колишнім. Вся природа вночі відпочиває. Весь час безперервно працювати або навчатися неможливо. У перервах треба відпочивати.
Не існує тварин, людей або окремих органів, здатних працювати до нескінченності. Кажуть, що людське серце невтомно. Дійсно, серце починає працювати ще до появи людини на світ і невпинно стукає років 80 або 90, а то й усі 100 або й того більше. Протягом усього життя серце ні на мить не припиняє своєї роботи. Ще нікому не вдавалося винайти такого надійного двигуна, який міг би пропрацювати безупинно і без ремонту майже сто років. Такий винахід, як людське серце, виявилося під силу тільки природі.
Роботи у серця багато. Воно качає кров у кровеносно-судинну систему, яка розносить з шлунка, кишечника і печінки з клітин їжу і доставляє їм кисень з легенів. Робота серця забезпечує життєдіяльність усього організму. Серце скорочується і розслаблюється в хвилину 60 - 80 разів. Поштовхи, викликані цими скороченнями, відчуваються в лівій половині грудної клітки у п'ятому міжреберному проміжку /за перше ребро вважай ключицю/. Пульс, відчувається на зап'ястях і в інших місцях, також викликаний скороченнями серця - різке зростання кров'яного тиску з подальшим його спадом викликають коливання стінок вен.
Вся обращающаяся по організму кров /приблизно 3 літри/ проходить через серце за 25 секунд. У рік серце перекачує по венах 4 - 5 мільйонів літрів крові.
Як же серце, маленький м'язовий орган, може невпинно працювати? Видимість невтомності серця створюється тому, що воно працює і відпочиває ритмічно. Якщо серце робить 75 ударів на хвилину, то для одноразового наповнення і скорочення йому потрібно 0,8 секунди /60 секунд ділимо на 75 ударів серця/. Насправді ж серце витрачає на це 0,4 секунди. Ось і виходить, що решта 0,4 секунди воно відпочиває. Серце не втомлюється, тому що його робота організована ритмічно.
Ритмічність, тобто постійне чергування праці і відпочинку, сприятливо позначається на діяльності майже всіх органів. Якщо тривалий час стояти, втомлюєшся більше, ніж від ходьби. Під час стояння напружені одночасно всі м'язи, при ходьбі ж напруга м'язів чергується - одні скорочуються, інші розслабляються.
Строго певний час прийняття їжі дозволяє органам травлення заздалегідь підготуватися до прийому їжі та її переробці. Станеш харчуватися абияк, і твій організм буде засвоювати їжу гірше.
Якщо щодня лягати спати в певні години, то сон наступає швидко. Якщо ж це час пропустити, то сон так швидко вже не настане, так як готовність організму до сну вже пройшла.
Так само йде справа і з навчанням. Щоб заняття проходили плідно, організм повинен бути до них підготовлений. Для цього треба займатися в певні години. Тому уроки в школах і починаються протягом усього навчального року в один і той же час.
Заняття в школах проходять строго ритмічно. Уроки чергуються із змінами точно так само, як періоди роботи серця чергуються з періодами відпочинку. Урок триває сорок п'ять хвилин. Те, що цього часу цілком достатньо, перевірено на багаторічному досвіді; це ж підтверджують наукові дослідження. Після 45 хвилин безперервної роботи працездатність різко падає і продовжувати урок стає безглуздим: все одно нічого не засвоїться, так як почалося ослаблення уваги.
Виникло за урок стомлення можна зняти 10 - 30-хвилин-ної перепочинком. Зміна в школі так само важлива, як і урок. Мета її - відновити працездатність. В ідеалі за важким уроком, наприклад, математикою, повинна слідувати більш тривала перерва, ніж за легким, як за фізкультурою. Але в дійсності ж це зробити важко, так як в різних класах зміни припадали б на різний час, і шкільний дзвоник втратило б свій сенс.
Зміна має ще й інше важливе призначення. Справа в тому, що через деякий час після уроку твій мозок зайнятий ще тим, про що йшлося на уроці. Відбувається як би переміщення та розподіл почутого і побаченого на уроці по коморах пам'яті, щоб згодом було б простіше витягувати звідти необхідні відомості. Сам ти цього не помічаєш і не думаєш про це. Якщо ж за одним уроком відразу піде інший, то засвоєне збережеться в пам'яті набагато гірше.
