Секреція слини і активність амілази зростають в період введення прикорму і залежать від характеру їжі [Харкова Р. М., 1978].
Виявлено, що у дітей раннього віку вже розвинена смакова реакція, що надає вплив на продукцію слини. Це підтверджується даними, одержаними в експерименті на новонароджених щенят, у яких підсилилась салівація при використанні гіркого або надмірно солоної їжі [Аршавський І. А., 1965; Аболенська А. В., 1981].
Лизоцимная активності слини останнім часом надають велике значення, як фактору неспецифічного захисту.
У здорових дітей рівень лизоцимная активності слини дорівнює 44 ± 1,6 % [Дорофейчук В. Р., 1980].
З ротової порожнини харчова грудка потрапляє в шлунок, де піддається подальшому впливу травних соків. До моменту народження дитини в його шлунковому соку містяться всі необхідні компоненти, які присутні у дорослих. Проте активність шлункового соку у новонародженого невелика. Обумовлено це тим, що клітини, що виробляють пепсин, функціонують недостатньо [Ро-lacek М., Ellison Е., 1966].
По мірі зростання удосконалюється структура слизової оболонки шлунка і поступово зростає активність ферментів. Важливою складовою частиною шлункового соку є соляна кислота. Вона забезпечує кисле середовище в шлунку для прояву активності пепсину, є потужним регулятором панкреатичної секреції, виконує роль захисного фактора, так як в кислому середовищі багато збудники інфекції гинуть.
Соляна кислота шлункового соку насамперед визначає його рН. Оптимальними рН для шлункового травлення є величини від 1.8-2,2 до 3,5-3,6 [Taylor W., 1959]. Відразу ж після народження рН шлункового соку відносно високий і становить близько 6,7-7,0, що пов'язують з заковтуванням амніотичної рідини, що має лужну реакцію. Через 24 год рН знижується до 4,0-2,5 [Avery G. et al„ 1966]. У грудних дітей рН шлункового соку виділяється коливається, за даними різних авторів, у широких межах - від 2,5 до 5,8 [Тур А. Ф., 1967; Verner М., 1948; Avery G. et al., 1966]. Шлунковий сік у недоношених дітей менш кислий, ніж у доношених, і рН його становить 3,8-5,8 [Яцик Р. В., 1977; Avery G. et al., 1966]. З віком дитини рН знижується і у старших дітей становить близько 1,5-2,0 [Тур А. Ф., 1967].
Загальна титрационная кислотність шлункового соку у дітей з віком змінюється. За даними А. Ф. Туру (1967), загальна титрационная кислотність шлункового соку у дітей перших місяців життя становить 3-6 титр, од., до кінця 1-го року життя - 15-20 титр. од. За даними М. С. Маслова (1952), у дітей перших тижнів життя загальна титрационная кислотність коливається в межах 3,6-10 титр, од., до кінця року становить 12-21 титр. од.
Вільна соляна кислота в певні вікові періоди також має різні значення. За даними А. Ф. Туру (1967), вільна соляна кислота у дітей грудного віку коливається у межах від 0,8 до 10 титр. од.
За даними М. С. Маслова (1952), у дітей у віці до 2 міс вільна соляна кислота визначалася в межах від 0,8 до 4,5 титр, од., до року досягала 6-10 титр. од.
Кислотність шлункового соку значною мірою залежить від характеру вигодовування. У дітей на грудному вигодовуванні відзначаються найбільш низькі показники кислотності, а на штучному вигодовуванні - найвищі [Харкова П. М., 1978].