Ступінь чутливості хворого до харчових продуктів може змінюватися в залежності від його фізіологічного стану в період експозиції алергену, тому алергенний продукт може при одних умовах викликати симптоми захворювання, при інших - ні. Наприклад, в літній час внаслідок зниження алергічної реактивності алергенні продукти дитина приймає без реакції, а восени після прийому цих продуктів виникають алергічні симптоми. І навпаки, у хворих на поліноз у літній час підвищується гіперчутливість до ряду продуктів харчування внаслідок підвищення алергічної реактивності. У дітей швидко розвивається харчова полісенсібілізація до 5-10-15 і більше продуктів харчування, що ще більш ускладнює виявлення «винних» алергенів. Внаслідок великих труднощів вона часто залишається нерозпізнаною, обумовлюючи прогресування захворювань.
Для виявлення харчової алергії необхідно етапне використання комплексу різних методів. На першому етапі, як і при інших видах патології, проводиться збір алергологічного анамнезу. Характерними ознаками харчового анамнезу є зв'язок загострення захворювання з уживанням визначених харчових продуктів і настання ремісії після їх виключення з раціону хворого. Однак у зв'язку з зазначеними особливостями батьки і діти рідко пов'язують загострення захворювання з продуктами повсякденного харчування. Вони частіше вказують в якості причини облігатні алергени першої групи, які вживаються періодично. У зв'язку з цим анамнез при харчовій алергії є малоінформативним. В наших спостереженнях з 1048 хворих з харчовою алергією вказали на причинний зв'язок загострення захворювання з прийомом облігатних алергенів) I групи 42,44%, а з прийомом повсякденних продуктів (облігатних алергенів II групи) - всього 8%. Причому ні в одному випадку не було вказано весь спектр харчових алергенів, що беруть участь в етіології захворювання, тобто у кожного хворого те чи інше кількість «винних» алергенів не підозрювалося, а отже, не виявлялося й обумовлювало збереження симптомів захворювань, незважаючи на виключення передбачуваних алергенних продуктів.
При зіставленні позитивних даних харчового анамнезу (зв'язок загострення захворювання з прийомом їжі) з комплексом інших тестів була виявлена їх кореляція в 100% випадків, у тому числі з провокаційним (табл. 2.14). Однак при негативних даних анамнезу харчова алергія виявлена у 85,36% хворих, з них у 79,51%-етіологічно значуща, підтверджена провокаційним тестом. Таким чином, у багатьох хворих харчова алергія не розпізнається внаслідок низької інформативності анамнезу. Виходячи з цього та беручи до уваги велику поширеність харчової алергії у. дітей, рекомендується широке використання харчових алергенів при обстеженні дітей з алергозами.
Другим етапом діагностики можуть бути КСП, якщо дитина перебуває в ремісії, або РПК, якщо дитина надходить з загостренням. Як видно з таблиці 2.14, позитивні результати КСП і РПК высокоинформативны, в 85,08 і 86, 13% випадків відповідно корелюють з комплексом інших тестів, підтверджуючи харчову алергію і переважно етіологічно значиму. Разом з тим у частини хворих КСП і РПК можуть бути псевдопозитивними, в наших спостереженнях у 14,19 і 13,87% відповідно, в основному у хворих з полисенсибилизацией. Мало достовірний негативний їх результат - 33,57 та 43,10% випадків виявлена іншими тестами харчова алергія і часто етіологічно значуща. Це вказує на недостатню інформативність шкірних проб для діагностики харчової алергії. При цьому діагностична цінність шкірних проб неоднакова при використанні різних алергенів. Найбільш високий результат відзначається при тестуванні з алергенами риби, яйця, цитрусових (62 - 78%), в той час як при сенсибілізації до молока, яблук, картоплі, моркви, алергену з круп і борошна спостерігається низький відсоток позитивних реакцій (26-47%), що, ймовірно, є причиною їх не виявлення.
