Харчування промислових робітників організується з урахуванням вироблених ними енерговитрат відповідно до рекомендацій, наведених в табл. 1. У випадках зайнятості у виробництвах з професійними шкідливостями, робота в яких дає право на одержання профілактичного харчування, додатково вводиться безкоштовне профілактичне харчування згідно з установленим переліком професій і посад. Кожен з раціонів профілактичного харчування по калорійності становить близько 1500 ккал, проте вони відрізняються один від одного за складом з урахуванням виду промисловості і характеру профвредности. По кожному раціону профілактичного харчування додатково видається 150 мг аскорбінової кислоти. Для робочих гарячих цехів доменного, сталеплавильного, прокатного та інших виробництв чорної металургії, а також у хлібопекарській та тютюново-махорочном виробництві передбачається видача вітамінів (аскорбінова кислота - 150 мг, вітамін B1 - 3 мг та ін).
Важлива роль належить режиму харчування, тобто прийому їжі в строго певний час. Кращим є режим харчування з 4-разовим прийомом їжі. При цих умовах створюється рівномірне навантаження на травний тракт, забезпечується найбільш повна обробка їжі повноцінними за переваривающей силі соками. Прийом їжі в один і той же час виробляє рефлекс на виділення у встановлений час найбільш активного шлункового соку.
Розподіл добового раціону при 4-разовому харчуванні проводиться в залежності від розпорядку дня і сталої звички. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок 25% добового раціону, другий сніданок або полуденок) - 15%, на обід - 35% і на вечерю - 25%. При роботі в нічну зміну на вечерю відводиться 30% добового раціону і передбачається прийом їжі в другій половині нічної зміни.
Санітарний нагляд за харчуванням включає контроль за якістю харчових продуктів в місцях їх виробництва і реалізації. При порушеннях вимог санітарно-харчового нагляду виникає небезпека харчових отруєнь (див.). Контроль за харчуванням здійснюється харчовими відділами санепідстанцій, а також відомчими санітарними лікарями, помічниками санітарних лікарів та диетсестрами. Органам і особам, які здійснюють санітарний нагляд за харчуванням, надано право накладати штрафи на осіб, які не виконують вимоги санітарного нагляду, відстороняти від роботи на харчових об'єктах хворих або бациллоносителей, забороняти реалізацію недоброякісних виробів. Основними обов'язками осіб медичного складу, здійснюють контроль за харчуванням, є спостереження і контроль: 1) за якістю сировини, що надходить на підприємство; 2) за дотриманням санітарних умов зберігання продуктів і термінів реалізації швидкопсувних продуктів і напівфабрикатів; 3) за ефективністю теплової обробки і дотриманням термінів реалізації м'ясних, рибних та інших готових виробів; 4) за якістю миття столового і кухонного посуду; 5) за своєчасним проведенням встановлених медоглядів та обстежень працівників живлення на бациллоносійство; 6) за додержанням персоналом правил особистої гігієни.
В обов'язки осіб, що здійснюють контроль за харчуванням, входить також проведення систематичної санітарно-виховної роботи. На підприємствах громадського харчування звертається особлива увага на умови і терміни зберігання швидкопсувних продуктів (див.).
Персонал підприємств громадського харчування підлягає медичному обстеженню при прийомі на роботу і в процесі її у встановлені терміни. Обстеження на туберкульоз проводиться один раз на рік; обстеження на носійство збудників кишкових інфекцій - в терміни, що встановлюються місцевою санепідемстанцією; огляд лікарем-терапевтом - один раз у квартал. Систематичне спостереження за станом здоров'я персоналу здійснюється медичним складом, контролюючим підприємство громадського харчування. Відповідальність за прийом на роботу осіб, які не пройшли медичне обстеження, а також за несвоєчасне проведення поточних медоглядів покладено на адміністрацію підприємств громадського харчування.
