Жваву дискусію в літературі викликає проблема, пов'язана з використанням гормональних контрацептивів. При оцінці впливу цих препаратів на розвиток плода слід виходити з двох можливостей: 1) контрацептиви застосовувалися до виникнення вагітності; 2) ці препарати використовували під час циклу, у якому відбулося зачаття, і продовжували застосовувати після настання вагітності (так звана нерозпізнана вагітність).
Як відомо, до складу гормональних контрацептивів входять або естрогени в поєднанні з гестагенами, або одні гестагени («міні-пілі»). Отже, на яйцеклітину у разі використання цих препаратів до зачаття або на ембріон ранніх стадій розвитку при прийомі протизаплідних засобів після зачаття будуть впливати або гестагени, або ж гестагени в поєднанні з естрогенами. У результаті ретельного аналізу Наукова група ВООЗ (1984) прийшла до висновку, що застосування гормональних засобів контрацепції до менструального циклу, у якому відбулося зачаття, не робить негативного впливу на плід. Найбільший інтерес представляє питання про вплив на плід і новонародженого оральних контрацептивів, що застосовувалися на ранніх стадіях ембріогенезу. Такі ситуації виникають із середньою частотою 1-2% в рік і не є великою рідкістю, беручи до уваги широку поширеність даного виду контрацепції у всьому світі (понад 50 млн. жінок). Крім того, одночасний прийом таких лікарських препаратів, як рифампіцин, протиепілептичні засоби та ін., значно знижує ефективність оральної контрацепції. При аналізі хромосомних порушень, що виникають у ембріонів і плодів, які зазнали впливу синтетичних естроген-гестагенних препаратів, було встановлено деяке збільшення частоти виникнення трисомії 21 (синдром Дауна). Така закономірність була помічена в клінічних дослідженнях I. W. Goldzieher (1968), I. Martinez-Manauton (1970). Виникнення цих змін було виявлено та іншими авторами. В той же час є ряд досліджень, які не підтверджують цієї закономірності [Jaherich D. Т. et al., 1976]. У зв'язку з цим експерти ВООЗ (1984) вважають, що до отримання додаткових відомостей про виникнення хромосомних аномалій при дії оральних контрацептивів на ембріон ранніх стадій розвитку це питання залишається відкритим. S. Harlap і співавт. (1980), S. Harlap, I. Eldor (1980) виявили незначне підвищення частоти мимовільних абортів у жінок, вагітність у яких наступила на тлі прийому оральних контрацептивів. Однак для підтвердження цього факту також необхідні подальші дослідження.
Великий практичний інтерес представляє питання про можливості тератогенної дії оральних контрацептивів. В літературі є окремі повідомлення про виникнення аномалій розвитку центральної нервової і серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату у дітей, матері яких у ранні терміни вагітності приймали оральні контрацептиви [Mulvihill I. I. et al., 1974; Rothman К. I. et al., 1979]. Однак ці дані, очевидно, недостатньо обґрунтовані. Експерти Наукової групи ВООЗ (1984) вважають, що якщо і існує ризик виникнення вад плода при прийомі оральних контрацептивів в ранні терміни вагітності, то він надзвичайно малий.
Терапія жіночими статевими гормонами отримала широке поширення при лікуванні невиношування вагітності (звичні аборти, передчасні пологи). Така терапія обумовлена певним дефіцитом естрогенів і прогестерону, що спостерігається при цих формах акушерської патології. Зазвичай при невиношуванні вагітності застосовують комбіноване введення естрогенів і прогестерону або його синтетичних аналогів. Однак для оцінки впливу на ембріон і плід цих гормонів більш доцільно розглядати їх окремо.
