У зв'язку з особливо великим перевантаженням південних рекреаційних районів відпочиваючими і туристами велику гостроту у цих місцях набувають питання охорони природи на узбережжях морів, річок, водосховищ, у заповідниках і особливо в відвідуваних гірських територіях. У цьому плані дещо втішним (з точки зору кліматичної) є те обставина, що південь (за дослідженнями Н. А. Єфімової, 1977), особливо Чорномор'я,- це місця максимальною в нашій країні продуктивності рослинного покриву. Як показано на карті Н. А. Єфімової, продуктивність природного рослинного покриву в субтропіках Чорномор'я доходить і в деяких місцях навіть перевищує 200 ц/га за рік. Отже, відновлення витоптаного рослинного покриву відбувається тут набагато більш швидкими темпами, ніж, наприклад, в середній смузі або тим більше на півночі (відповідно продуктивність дорівнює за рік: у районі Москви - 100 ц/га, Ленінграда - 80, на берегах Білого моря - 60-40 ц/га). Пояснюється це зміною гідротермічних і ґрунтових умов у широтному напрямку. На півдні (в місцях з достатнім зволоженням) вони набагато сприятливіші для рослинності, ніж на півночі. Але все має свої межі, отже, навантаження на ландшафт, про яких так цікаво і докладно розказано в книзі В. П. Чижової та О. Д. Смирнової «Слово про відпочинок» (1976), не можна безкарно перевищувати з року в рік і в самих «продукують» рослинність районах країни.
З рекреаційної точки зору важливим є питання про междугодовой мінливості тривалості сприятливих і несприятливих для літнього відпочинку і туризму умов за великий період часу. Порівняння тривалості комфортного періоду за окремі роки з середньою багаторічною тривалістю в різних районах європейської території СРСР показано на рис. 13.
Тривалість комфортного періоду в окремі роки, зрозуміло, коливається по всій території. У Прибалтиці і на Чорномор'ї ці відхилення, різні за абсолютною величиною, досягають половини середньої багаторічної тривалості цього періоду. Часта противофазность (див. рис. 13) ходу ізоліній цієї тривалості, спостережувана в зазначених районах, що свідчить про різницю циркуляційних процесів в одні і ті ж календарні терміни на узбережжях Балтійського і Чорного морів, розташованих у різних широтних зонах. Облік цієї противофазности має велике значення для «індустрії» туризму (наприклад, при варіюванні потоками відпочиваючих).
Чи потрібна така детальна оцінка погодних умов? Вона необхідна з багатьох причин для самих відпочиваючих і туристів, для складання раціональної схеми розміщення будівництва баз і зон відпочинку і туризму, для правильного маневрування туристськими маршрутами і кадрами обслуговування, тобто взагалі для кращого рекреаційного використання такого сажного для країни великого і різноманітного за природних ресурсів району, як європейська територія Радянського Союзу. Кліматичні умови, виявляється, потрібно знати і для розробки і проведення в життя таких необхідних при бурхливому розвитку туризму і відпочинку природоохоронних заходів. Орієнтація в розподілі сприятливих для туризму і відпочинку погод дозволяє виявити райони, перспективні щодо майбутнього освоєння. Наприклад, наведені карти (див. рис. 7, 8) свідчать, що досить ще недостатньо використовуються такі чудові щодо погод теплої пори року райони, як Заволжя в районі Куйбишевського моря і Південне Передуралля, зокрема Оренбурзька область (див. рис. 9).
