Отримані дані про комфортному періоді за 1962-1964 рр. дозволяють простежити загальні закономірності зміни його тривалості в окремі роки в залежності від фізико-географічних умов на всій європейській частині СРСР. На рівнинній і пересічній місцевості комфортність погодних умов, як показано на карті (рис. 11), змінюється в основному в залежності від географічної широти. Тому ізолінії, що показують однакову тривалість цього періоду за рік, розташовуються здебільшого майже широтно. Відрізняються вони від такого напрямку під впливом особливостей циркуляції і характеру рельєфу, а також поблизу морських басейнів.
Найменш тривалим комфортний період (не менше одного місяця) на розглянутій території за 1962-1964 рр. був на північно-заході Російської рівнини, де значна хмарність зменшує приплив сонячної радіації, а затоки холодного повітря знижують літні температури. Найменше комфортних днів (4-8) було на Кольському півострові, який перебуває під великим впливом повітряних мас, що приходять сюди з Північної Атлантики. В районі Прибалтики часто спостерігається нестійкий циклонічний характер атмосферних процесів. Як наслідок цього, тривалість комфортного періоду схильна тут значних коливань із року в рік (див. рис. І), особливо поблизу моря, де під його охолоджуючим впливом ізолінії змінюють свій хід з широтного на майже меридіональна.
Значне погіршення погодних умов у важливому рекреаційному районі, розташованому біля берегів Балтійського моря, що спостерігалося в 1962 р., призвело до сильного скорочення там комфортного періоду (див. рис. 11). Несприятливі погодні умови теплого сезону 1962 р. в Естонії, Латвії та Литві були пов'язані з циклонічним режимом погоди, визначав велику її нестійкість, збільшену хмарність, знижену інсоляцію, часте випадання дощів, підвищені швидкості вітру. Ці процеси помітно знижують літні температури повітря. При видаленні від берегів Балтики тривалість комфортного періоду збільшується вже в широтному напрямку і досягає більшого числа днів, ніж поблизу моря.
На заході і в Центрі в 1964 р. умови літньої рекреації складалися значно сприятливіші, ніж в 1962 р. Про це свідчить велика різниця між тривалістю комфортного періоду, складається на користь 1964 р. Ця різниця зменшується на південь і схід від західних і центральних районів. Слід звернути увагу на те, що в північній і середній смузі тривалість комфортного періоду в 1962 р. на однакових широтах більше в східних частинах території, ніж у західних. Особливо сприятливими для відпочинку і туризму погодні умови в цьому році були в середньому Поволжі і в Заволжя. Так, в районі
Куйбишевського водосховища комфортний період тривав близько двох місяців, тобто був таким же довгим, як у Приазов'ї.
Південні райони європейської частини СРСР відрізняються максимальною тривалістю комфортних умов. Особливо вони сприятливі на узбережжі Чорного моря, де поряд з великими термічними ресурсами і великою кількістю сонячних днів літня спека стримується бризами. Близькість моря призводить не тільки до значного збільшення числа комфортних днів і наявності їх у зимовий час, і до подовження самого періоду до 70-80 днів. В окремі роки, наприклад у 1962-му, цей період в Криму і на Кавказькому узбережжі досягав навіть 90 днів.
