У роботі з хворими на алкоголізм і особами, що зловживають алкоголем, прямий замовлення зустрічається вкрай рідко і, як правило, у хворих, які раніше прибегавших до медичної допомоги. На основі проявів психологічного захисту хворих найчастіше формуються прямі або неадекватний замовлення.
Замовлення може бути ініційований як самим клієнтом, так і консультантом, наприклад, психологом підприємства, вузу, школи, лікувального закладу. В останньому випадку психолог зобов'язаний обґрунтувати необхідність психологічного консультування-допомогти клієнту сформулювати замовлення, створити у нього мотивацію для участі в ПК і отримати неофіційну згоду клієнта на співпрацю.
Істотна відмінність замовлення клієнта та предмета ПК полягає в тому, що в замовленні увагу суб'єкта сконцентровано на об'єктивній стороні проблеми, а в предметі ПК укладена позиція клієнта та її динаміка в проблемній ситуації. Тому застосування спеціальних психологічних знань вже на початковому етапі взаємодії консультанта і клієнта є необхідним для усвідомлення останнім реального змісту його ускладнень. Однак психолог на відміну від лікаря-психотерапевта в більшій мірі пов'язаний з вмістом замовлення, визначає його мету і предмет ПК, обсяг своїх повноважень, глибину консультування, його реконструктивні та організаційні можливості. При цьому консультант має свободу у виборі стратегії, тактики і методів психологічного консультування, адекватність яких завдань консультування є показником його професійної компетентності.
Психодіагностичні методи, які добре зарекомендували себе в психології, в багатьох випадках застосовують для ПК. Цілісний, суб'єктно-суб'єктний, феноменологічний підхід до аналізу проблем клієнта передбачає в якості основного клініко-психологічний метод, що синтезує спостереження, природний експеримент і спеціальні прийоми психологічної корекції. Серед методів психологічного консультування виправдовують себе ті, в яких психодіагностичні можливості поєднуються з виховними, просвітницькими і психокорригирующими впливами. Їх розробка - найважливіше завдання розвитку ПК.
Ефективність ПК оцінюється як за безпосереднім результатами - змін у системі відносин особистості, підвищення впевненості в собі, усвідомлення причин труднощів, ступеня розробленості стратегії вирішення протиріч,- так і за ступенем оволодіння життєвою ситуацією.
Якщо зіставити загальні положення ПК з індивідуально-психологічними особливостями хворих на алкоголізм, описаними в попередніх розділах, то можна помітити, що при появі навіть початкових ознак алкоголізму суб'єкт опиняється в ситуації різкого зниження його життєвої компетентності і робить неефективні спроби вирішити ситуацію. На прийомі у психолога він може виявитися задовго до того, як йому буде встановлено діагноз «алкоголізм». Причиною звернення можуть бути далекі від алкоголізму та пияцтва проблеми (оформлені в неадекватний або непрямий замовлення). При розпізнанні того, що в основі проблематики суб'єкта лежить зловживання алкоголем або навіть алкоголізм, психолога не слід негайно направляти клієнта до нарколога, так як, найімовірніше, той на це погодиться. «Передати його в руки фахівця-нарколога доцільно лише зі сформульованою мотивацією звернення на лікування, для чого нерідко доводиться проводити роботу, близьку за своїми завданнями до психотерапевтичної. Не тільки медичні, але й соціальні, інженерні психологи, а також соціологи та інші фахівці постійно стикаються з такою проблемою і повинні бути компетентними у задоволенні подібних замовлень.