Руховий режим спортсменів у післяопераційному періоді лікування травм менісків колінного суглоба

Сторінки: 1 2

З вихідних положень лежачи і сидячи виконуються ускладнені вправи на швидкість та координацію рухів. Інтенсивність їх досягає показників, характерних для початку підготовчого періоду тренування. У комплекс включаються вправи з обтяженням на 30-70% від максимальної сили за рахунок збільшення кількості повторень; вправи, що імітують найбільш прості елементи спортивної техніки (піднімання штанги, кидки баскетбольного м'яча в кошик, пасовка волейбольного м'яча; в положенні стоячи з опорою елементарні вправи в рівновазі. Спеціальні - вправи займають 10-15% часу занять.
В подальшому здійснюється перехід до відновлення рухових навичок, виконуваних пошкодженим суглобом, у межах побутових навантажень при щадною опорної навантаження на оперовану ногу і адаптація організму до фізичних навантажень різної інтенсивності.
З 20-22-го по 30-й день показані ходьба з палицею або без неї з легким навантаженням; лікувальна гімнастика в кабінеті ЛФК один раз в день по 90 хв. з усіх вихідних положень. Повторюються індивідуальні завдання з відновлення обсягу рухів в оперованого суглобі, зміцненню навколишніх м'язів і вправи різної інтенсивності без включення в роботу оперованої кінцівки.
Обтяження гомілки зростає до 1-5 кг при виконанні вправ на зміцнення м'язів стегна. У положенні сидячи включаються вправи в перекочування, підштовхуванні м'ячів, медицинболов двома і однією ногою поперемінно. Відбувається також послідовний перехід до вправ в положенні стоячи (напівприсідання та ін). Застосовуються в змішаних упорах відведення і піднімання ноги з опором, перенесенням ваги на напівзігнуту ногу. З вихідних положень лежачи, сидячи, стоячи з мінімальною опорою на оперовану кінцівку триває ускладнення загальнорозвиваючих вправ, підвищується їх інтенсивність.
Виконуються вправи з обтяженням до 40 - 80% від максимальної сили м'язів тулуба і верхніх кінцівок; з вихідних положень, що виключають опору на оперовану кінцівку, елементарні вправи зі снарядами і на снарядах при відповідну страховку хворого (елементарні силові махові вправи на кільцях, брусах, в положенні лежачи і сидячи піднімання штанги тощо), спеціальні вправи малої інтенсивності.
Обсяг спеціальної фізичної навантаження зростає до 15-20%.
З 31-го по 60-й день можна готувати спортсмена до виконання окремих, специфічних для нього вправ оперованої кінцівки. Тут ставиться завдання відновлення загальної працездатності, рухливості, стійкості та координації рухів, необхідних для відновлення спортивної працездатності.
Дозволяється ходьба без палиць. Показано лікувальна гімнастика в кабінеті ЛФК 2 рази в день по 90 хв, вправи різної інтенсивності. Здійснюється послідовний перехід до повної опори на оперовану кінцівку з включенням елементів спортивної техніки. При виконанні вправ на зміцнення м'язів стегна обтяження гомілки зростає до 3-8 кг. В положенні сидячи застосовуються обережне ведення м'яча, вправи в підштовхуванні однією ногою поперемінно його і медицинбола. У змішаних упорах допускається перенесення ваги тіла на зігнуту ногу, збільшення опору при відведення прямої ноги і т. п. Елементи лікувальної гімнастики чергуються з тренувальними вправами.
Загальнорозвивальні вправи з вихідних положень сидячи і стоячи з частковою опорою на оперовану кінцівку досягають складності і інтенсивності підготовчого періоду тренування. Виконуються вправи з обтяженням до 50-100% максимальної сили м'язів тулуба і верхніх кінцівок (кількість їх повторень збільшується до стомлення). Можливий послідовний перехід до рівномірного розподілу ваги тіла на обидві ноги при виконанні простих вправ і вправ в змішаних упорах (полуприседание та ін), значно ускладнюються вправи зі снарядами і на них (виключаючи опору на оперовану кінцівку). Обсяг спеціальної тренування зростає до 25-40% при обмеженні інтенсивності виконання вправ. Етап медичної реабілітації завершується відновленням опорної функції кінцівки, рухливості в колінному суглобі, а також відновленням загальної працездатності.