Ми підходимо до кінця розповіді про наукові досягнення в області вивчення механізмів сну і неспання. Мабуть, в якійсь мірі нам стало зрозумілим, навіщо потрібен сон. Ну а чому ми пильнуємо?
Відповідаючи на подібні питання, насамперед потрібно пам'ятати, що в процесі еволюції людина формувався в певних «космічних» умовах, тобто в умовах освітлення Землі Сонцем.
Ось чому на всій земній кулі сон переважної більшості людей залежить від настання темряви, обумовлена обертанням Землі навколо своєї осі, а неспання, тобто активний стан, пов'язане з життєдайними променями Сонця.
При цьому не треба забувати, що праця створила людину. Звідси випливає, що активний стан, трудова діяльність в різних сферах виробництва, науки, мистецтва, техніки і т. д. є природним станом людини.
Само собою зрозуміло, що найвищим досягненням еволюції є розумова здатність людини, так різко відрізняє його від решти тваринного світу, Ось чому, коли ми вживаємо вираз «активний стан», або неспання, то під цим розуміємо передусім свідоме стан людини, його здатність до мислення, до реагування на подразнення навколишнього середовища, а також всі форми його інтелектуальної і фізичної діяльності. Такий стан має забезпечуватися певним рівнем активності вищого відділу центральної нервової системи - кори головного мозку.
Природно, виникає питання, а чим же підтримується цей рівень? Постійним припливом інформації про зовнішніх умов організму та про діяльність його внутрішніх систем, що підтримують життєдіяльність.
Оскільки одним з найбільш потужних факторів зовнішнього середовища є світло і всі пов'язані з ним зорові враження від навколишнього світу, то природно, що саме вони відіграють найбільш суттєву роль у підтримці певного тонусу кори головного мозку. Встановлено, що 80%; інформації від органів почуттів надходить у кору головного мозку на зорових шляхах. Звичайно, це не означає, що сліпі люди мають перебувати переважно в стані сну. Добре відомо, що в них має місце такий же цикл вона і неспання, як і у решти людей. Але це відбувається тому, що недолік зору у них заповнюється загостреною чутливістю інших органів почуттів, зокрема відчуттям дотику (тактильні відчуття).
Останнім досягає такого ступеня, що сліпі можуть з дивовижною точністю описати словами той чи інший образ просторового об'єкта шляхом його обмацування.
Загальна інформація, що надходить при цьому в мозок, залишається достатньо високою для підтримування його активності.
Те ж можна сказати і про глухонімих, які, будучи позбавленими зовнішньої інформації, пов'язаної зі світом різноманітних звуків, що створюють за допомогою пальців свій мовний код. Для таких людей надзвичайно характерно прагнення знайти способи спілкування з людьми. Це прагнення саме по собі супроводжується формуванням емоцій різного біологічного якості, що забезпечують необхідний рівень активності мозку.
Таким чином, стан неспання, активності є неодмінною умовою існування людей.
Настільки ж природним є і стан сну, необхідної кожній окремій людині. Природно, що сон припадає на нічний час, коли основна маса подразників тимчасово усувається.
Циркадний (тобто з періодами, що відповідають часу доби) ритм сну і неспання у людей є досить міцним. Зміна цього ритму, викликане характером професією чи виконанням спеціальних завдань, відбувається з працею.
Спостереження за особливостями сну, поведінки і самопочуття людей, що працюють в умовах Арктики або Антарктики, показали, що у новачків, які потрапили туди у період полярного дня, часто відзначається безсоння. Вони погано засинають, часто прокидаються, в результаті чого загальна тривалість «добового» сну у них менше, ніж в умовах середніх широт. Це позначається на їхній працездатності, вони стають млявими, дратівливими.
