Глибшими стали дослідження отіатрів, які збагатили експериментальну та клінічну методику досягненнями гистохимии, електронної мікроскопії і склалася до цього часу нової галузі отиатрии - аудіології. Вироблено багато експериментальних досліджень, що проливають світло на інтимний патогенез професійної приглухуватості, на її динаміку. Клінічні й аудіологічні дослідження уточнили характер і механізм поразок, їх перебіг і результат.
Поглиблюється і розширюється методика вивчення вестибулярних порушень, що виникають під впливом інтенсивного шуму і вібрації. Правильному розумінню зрушень, що виникають у вестибулярній системі під впливом вібрації багато в чому сприяли клінічні дослідження невропатологів, які виявили ряд неврологічних симптомів, характерних для своєрідної форми вібраційної хвороби - церебральної. При цьому поряд з вогнищевою симптоматикою, переважно стовбурових поразок, при експериментальному дослідженні лабіринту були виявлені центральні вестибулярні симптоми.
Практичним наслідком величезної профілактичної та дослідницької роботи, проведеної в нашій країні, стало різке зниження частоти професійних захворювань вуха і зменшення їх тяжкості. Важкі ступені приглухуватості, які були раніше характерні для робітників шумових професій - котельників, молотобійців та ін. - зустрічаються зараз досить рідко. Зникає класичний тип дореволюційного «глухаря». Дуже рідкісною стала глухота у кесонники, так і при її виникненні слух завдяки своєчасним або рано методів профілактики і лікування швидко відновлюється. Рідкісне явище являє гостра тяжка інтоксикація вуха.
Однак ці досить сприятливі результати не дають підстав для зниження уваги і інтересу до професійної патології вуха. Справа в тому, що число осіб, що піддаються дії шуму, вібрації та інших шкідливих факторів (коливання атмосферного тиску тощо), різко збільшується. З'являються нові, раніше невідомі виробничі шкідливості (ультразвуки, нові хімічні речовини тощо).
У зв'язку з виключно високими темпами розвитку промисловості, всіх видів транспорту, зокрема вуличного, вплив шуму набуває соціального значення. Інтенсивність його в сучасному промисловому районі, у великих містах наближається до гранично допустимим нормам, а іноді їх навіть перевищує.
Питання про шкідливу дію шуму на здоров'я населення, що живе в близькому сусідстві з великими аеродромами, випробувальними станціями та ін., зараз серйозно вивчається. Не торкаючись впливу шуму на центральну нервову систему, працездатність та ін., ми пошлемося на наведені вище середні аудіограми (рис. 13) різних груп населення, які вказують на прискорену вікову зношуваність слухової функції у населення промислових районів.
Можливість боротьби з низкою професійних шкідливостей, особливо з шумом, при всій її результативність та перспективність має при сучасному стані техніки своя межа. Безсумнівні успіхи-в раціоналізації професійного відбору у системі аудіологічного контролю та працевлаштування, особистої профілактики, але і вони не вирішили всіх поставлених перед нами завдань.
Досі немає науково обґрунтованої та практично себе виправдала методики визначення індивідуальної чутливості або стійкості вуха до впливу виробничих факторів. А адже знання цих властивостей вуха має важливе значення при професійному відборі. У зв'язку з цим підвищується роль обов'язкового щорічного аудіологічного контролю робочих галасливих і деяких інших шкідливих виробництв, який є одним з великих досягнень у профілактиці. На жаль, і цей захід мало використовується для поглибленого вивчення клініки і динаміки професійної приглухуватості. Необхідно створити належні умови (спеціальне обладнання, приміщення, апаратура, підготовка персоналу тощо) для дослідження. Потрібно ввести обов'язкову аудіометрію при вступі на роботу і забезпечити зберігання первинної і повторних аудиограмм в санітарній частині підприємства; вони повинні служити основним критерієм при вирішенні питань зміни роботи і професійної експертизи.
