Для врахування ефективності застосування фізичних вправ з лікувальною метою використовуються антропометрія і інші методи дослідження, що застосовуються у відповідних клініках і у лікарському контролі. Наприклад, при захворюваннях серцево-судинної системи враховуються показники кровообігу (наповнення пульсу, його ритм і артеріальний тиск), зміни в електрокардіограмі у спокої і після відповідної функціональної проби. Про позитивний вплив занять свідчать, наприклад, зменшення або зникнення блідості або синюшності шкірного покриву, зникнення задишки. При захворюваннях або пошкодженнях опорно-рухового апарату про ефективність лікувальної фізичної культури судять по зміні кіл плеча, передпліччя та ін., м'язової сили, амплітуди рухів у суглобах і ряду інших показників (тонус, електрозбудження). Реакцію організму на навантаження слід враховувати на кожному занятті і періодично (кожні 7-10 днів) оцінювати зміни загального стану і працездатності.
