Пошкодження зв'язок і менісків колінного суглоба

При пошкодженні зв'язок і менісків колінного суглоба застосовують консервативне й оперативне лікування. Методики занять при консервативному та оперативному лікуванні мають багато спільного.
Лікувальна фізична культура поряд із загальнозміцнюючою дією на організм хворого прискорює розсмоктування крововиливу в суглоб, попереджає утворення спайок, зміцнює м'язи, що оточують суглоб, відновлює рухливість суглоба і опорну функцію ноги.
Заняття починають на наступний день після операції, а при консервативному лікуванні - з 2-3-го дня після травми. У I період - період іммобілізації - застосовуються вправи для рук, тулуба, здорової ноги і дихальні, що виконуються у вихідному положенні лежачи. Ушкодженою ногою виконуються рухи в суглобах, вільних від іммобілізації, і статичне напруження всіх м'язів кінцівок. Особлива увага звертається на зміцнення чотириголового м'яза стегна: виконується багаторазове піднімання прямої ноги, «гра» колінної чашечкою. У II період - після зняття іммобілізації - додаються активні рухи в колінному суглобі - спочатку в полегшених вихідних положеннях і по неповній амплітуді; ходьба з милицями, злегка приступаючи на травмовану ногу. Поступово збільшуються амплітуда рухів у колінному суглобі і опора на ногу. Наприкінці 3-ї або на початку 4-го тижня дозволяється повна опора на травмовану ногу під час ходьби.
У III періоді використовуються вправи, що зміцнюють силу м'язів ноги і збільшують рухомість у колінному суглобі, - вправи з обтяженням і опором; вправи різної ходьбі для відновлення ходи.
Спортсмени починаючи з I періоду мають дуже багато працювати над зміцненням сили м'язів пошкодженої ноги. Так, до кінця першого тижня піднімання прямої ноги доводиться до 1000 разів протягом дня, багаторазово виконуються статичні напруги м'язів. Не слід поспішати з підвищенням осьового навантаження на ногу, так як це може привести до структурних змін суглоба і надалі знизити спортивну працездатність. Для підтримки тренованості у II періоді застосовуються загальнорозвиваючі вправи з великою інтенсивністю навантаження. У III періоді включаються загальнорозвиваючі вправи, спрямовані на вдосконалення фізичних якостей. Застосовуються елементи спорту, що не дають великий осьового навантаження на травмовану ногу.