У даному випадку одним з важливих умов, що сприяють розвитку алкоголізму, послужило наявність патологічних рис характеру у вигляді безвілля, відсутність цілеспрямованості, почуття боргу, схильності до розваг і неробства, схильності до несприятливих впливів мікросередовища, що дозволяє говорити про психопатії нестійкого типу. Не менш важливим моментом для раннього формування алкоголізму є вкрай несприятливі микросоциальные умови: бездоглядність і гипоопека з боку матері, що сприяють залученню в алкогольну компанію. Вже до 14 років у хворого виявляються явні ознаки хворобливої пристрасті до алкоголю з переходом на щоденне пияцтво, втратою контролю за кількістю алкоголю в сп'янінні, зміною форми сп'яніння, наростанням толерантності до алкоголю. Слід зазначити, що зловживання алкоголем, у свою чергу, сприяє більш чіткому оформленню патологічних чорт характеру з виникненням асоціальних форм поведінки (бродяжництво, крадіжки). До 16 років можна спостерігати перехід в II стадію алкоголізму з розвитком абстинентного синдрому, який проявляється переважно астеновегетативными розладами, подальше наростання алкогольних змін особистості та повну соціальну дезадаптацію хворого.
Як і у хворого Р., захворювання формується в стислі терміни, відрізняється галопуючим, злоякісним перебігом і несприятливим прогнозом.
Таким чином, в якості клінічних особливостей хронічного алкоголізму в Підлітковому віці можна виділити:
- формування та прискорення розвитку захворювання;
- наявність «клініки до хвороби», тобто поява деяких симптомів, властивих алкоголізму, ще на етапі регулярного пияцтва;
- відсутність чітких меж між регулярним пияцтвом і початком алкоголізму, а також між стадіями хвороби в процесі її розвитку;
- недостатня окресленість і незавершеність деяких клінічних симптомів захворювання;
- відображення вікових особливостей психіки підлітка в клінічній симптоматиці алкоголізму (фактор індукції);
- раннє виникнення і швидке прогресування змін особистості, повна зупинка її подальшого розвитку;
- переважання соціальних наслідків пияцтва над соматичними.
Терапевтичні заходи стосовно підлітків, які страждають алкоголізмом, здійснюються в трьох напрямках: медикаментозне лікування, що включає дезінтоксикаційну та загальнозміцнювальну терапію, методи активного антиалкогольного впливу, психофармакотерапию для корекції психопатичних і психопатоподібних змін, медикаментозне підтримуюче лікування; психотерапевтичний вплив в цілях створення психологічної установки на лікування і подальше утримання від зловживання алкоголем; оздоровлення мікросередовища.
На сучасному етапі суспільного розвитку першорядне значення має профілактика раннього алкоголізму, що включає наступні заходи: широку антиалкогольну пропаганду з роз'ясненням всіх питань, що стосуються впливу алкоголю на потомство; антиалкогольне виховання підростаючого покоління, починаючи з дитячого віку; боротьбу з «алкогольними» традиціями і звичаями, що сприяють ранньому залученню дітей до вживання алкоголю; боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом дорослого контингенту населення; заходи адміністративної і правової відповідальності за втягнення неповнолітніх у пияцтво; раннє виявлення та лікування дітей з ознаками відставання у фізичному і психічному розвитку, різними психічними порушеннями, патологічними рисами характеру; своєчасне посилення виховного впливу на підлітків, що належать до «групи ризику», тобто загрозливих в плані раннього розвитку алкоголізму (насамперед з асоціальною поведінкою); виявлення та надання допомоги підліткам, які регулярно вживають алкогольні напої.
Слід зазначити, що у проведенні профілактичних заходів необхідна участь не тільки психіатрів або наркологів, але і лікарів різних спеціальностей, а також психологів, педагогів, юристів, широких верств громадськості.
