Показовими є погляди зарубіжних авторів, згідно з якими найбільшу роль у формуванні особистості відіграють сім'я, її устрій, опіка та сімейний контроль над розвитком інтересів. H. Hill (1962) бачить соціальне в основному в способі формування особистості, обмовляючи при цьому, що різним класам властиві різні типи сім'ї. Кінцевий результат представляють певні типи особистості, схильні до алкоголізму.
Багато з названих авторів, вивчаючи сім'ї хворих на алкоголізм, встановили відхилення в розвитку пацієнтів в періоди дитинства і отроцтва, зокрема, распадавшиеся сім'ї, алкоголізм батька або матері, антисоціальна поведінка батьків, сверхопека, тепличне виховання, страх перед батьками, злісне і вороже ставлення до них, замкнутість і почуття самотності.
Поведінка людини в будь-якому суспільстві формується з наслідування, зараження, навіювання, посилення, співпричетності і інших моментів. Ці категорії соціальної психології, як відзначають багато авторів, відіграють певну роль у формуванні смаків і нахилів. На значення наслідування в етіології алкоголізму вказують В. І. Лукомський (1960), В. С. Стрельчук (1966), А. А. Портнов, І. Н. П'ятницька (1973), Е. А. Бабаян, М. Д. П'ятов (1981) та ін. Головними причинами наслідування, відзначають Е. А. Бабаян і М. Д. П'ятов, є «недостатньо повні знання про шкідливу дію алкоголю, низький рівень культури та інтересів, відсутність духовних спонукань, моральна розбещеність, невміння організувати своє дозвілля, нудьга, порожня неробство, відсутність творчого інтересу до праці».
А. А. Портнов і І. Н. П'ятницька (1973) користуються поняттям «звичаї найближчого оточення». Вони справедливо підкреслюють, що найбільший вплив на захворюваність алкоголізмом при інших рівних умовах надає мікросоціальне середовище («алкогольний клімат»), не лише визначає ставлення до алкоголю, але й формує особистість. Отже, мікросоціальне середовище сприяє виявленню таких властивостей особистості, як інерційність свідомості, стереотипність духовної діяльності, емоційні та раціональні фактори закріплення ідей, образів, понять, асоціацій, вражень та уявлень у свідомості.
У всіх цих соціально-психологічних явищах, як відзначають дослідники цього питання, присутній елемент несвідомого або, відповідно до сучасних поглядів, діалектичний взаємозв'язок свідомого і несвідомого. Всі елементи свідомої психічної діяльності справляють певний вплив на розвиток, поширення і закріплення такого соціального явища, як зловживання алкоголем. Слід зазначити, що у всіх соціальних групах діють ті або інші з перерахованих факторів, але у зловживають алкоголем вони визначають установку на зловживання.
На роль економічних факторів вказує значна частота алкоголізму у Франції, де проводиться багато вина і де у зв'язку з економічною зацікавленістю підтримується популярна думка, що пити вино корисне для здоров'я. Алкоголізм більш поширений серед осіб, які мають легкий доступ до алкоголю.
Багато авторів у генезі алкоголізму надають велике значення традицій, національного і релігійного впливу. В літературі досить часто підкреслюють, що вживання спиртних напоїв поширене серед різних верств населення, що наслідують один одному, що основна маса населення як би змушена дотримуватися звичаю. Говорячи про етнічні відмінності у вживанні алкоголю, зарубіжні дослідники висувають на перший план «культуральний фактор». Так, R. Balles (1945) визначає три моменти, на його думку, грають важливу роль у поширенні алкоголізму: підтримка окремого члена суспільства з боку найближчого оточення в досягненні його життєвих цілей; ставлення суспільства до алкоголізму; можливості даного суспільства повноцінно замінити задоволення, одержуване від алкоголю. На підтвердження своєї точки зору автор посилається на різне поширення алкоголізму серед різних етнічних груп (ірландці, євреї, китайці тощо).
Сторінки: 1 2 3 4 5 6
