Артеріальний тиск у 1/5 хворих виявилося підвищеним (максимальний тиск до 105-165 мм рт. ст.). В даний час більшість авторів вказують, що при гіпервітамінозі Д артеріальна гіпертонія обумовлена найчастіше ураженням нирок.
Аналіз даних електрокардіограм у 39 дітей дозволив виявити порушення внутрипредсердной і внутрішньошлуночкової провідності (7 хворих), уповільнення внутрипредсердной і внутрішньошлуночкової провідності (9), збільшення систолічного показника (15), порушення обмінних процесів у міокарді шлуночків (16).
В останні роки у дітей частіше спостерігаються идиопатические миокарды. Ряд авторів у генезі цих міокардитів, особливо протікають з гіпертонією, велике значення надають гипервитаминозу Д. Механізм їх розвитку пов'язують з сенсибілізуючими властивостями вітаміну Д, у результаті різних подразнюючих агентів розвивається загальна та місцева кальцифікація органів і тканин (Сальє, 1961; Слободян, 1969). При системному кальцифікації солі кальцію відкладаються переважно в лівому вушку серця, в субепікардіальних шарах міокарда шлуночків з подальшим розвитком в них запалення і склерозу. При цьому найчастіше такі зміни серця і судин спостерігаються при ударному методі застосування вітаміну Д у дітей. Крім того, ризик ураження збільшується, якщо матері під час вагітності отримували з метою попередження рахіту у дитини «вітамінну профілактику» або піддавалися кварцевому опромінення. Ці дані підтверджуються і експериментальними дослідженнями. Так, якщо вагітні кролики або щури отримували вітамін Д, то в подальшому призначення цього препарату їх потомству призводило до розвитку у них змін, подібних з такими у людини. Зокрема, відзначалися надклапанний стеноз аорти і кальцифікація міокарда (Ebeling, 1969, цит. за Лебедєву, 1972).
Тривалі катамнестичне спостереження за дітьми з Д-гипервитаминозными кардиопатиями свідчать про стійкості серцево-судинних змін. Так, у деяких дітей розширення меж серця на 1-2 см, короткий систолічний шум на верхівці, в 5 точці Боткіна, патологічні зміни ЕКГ відмічались навіть через 5-7 років. Артеріальний тиск нерідко залишалося стійко підвищеним тривалий час (до 4-5 років і більше). При цьому у деяких дітей гіпертонія у подальшому змінювалася гіпотонією (Пляскова, 1966).
Таким чином, порушення з боку серцево-судинної системи при Д-вітамінної інтоксикації досить різноманітні. Найчастіше вони проявляються у вигляді тахікардії, аритмії, приглушення серцевих тонів, систолічного шуму і підвищення кров'яного тиску. Іноді ураження серцево-судинної системи, гіпертонія превалюють у клінічній картині захворювання.
