Значно більш тривалий, ніж комфортний, сприятливий період (в середньому) представлений на карті (рис. 8). У нього входять дні з комфортною погодою, коли можливі всі види літнього відпочинку і туризму, і дні з жаркою і прохолодною субкомфортной погодою, коли створюються деякі обмеження, про які вже йшлося.
На півночі і північному сході цей період дорівнює півтора-двох місяців. До південно-заходу і півдню його тривалість збільшується, доходячи на узбережжях Чорного і Каспійського моря до 180-195 днів. У середній смузі сприятливий період вдвічі коротше, ніж на Чорномор'ї і в південному Прикаспії.
Найбільша кількість комфортних днів на Кавказькому і Кримському побережжі припадає на теплий період (з травня по жовтень). По багатьох пунктах цього району (рис. 9) чітко видно «оксамитовий сезон», пов'язаний з більш повільним охолодженням значно прогрітій за літо водної маси моря в порівнянні з вже остигає сушею. У південній частині території жаркі субкомфортные дні зустрічаються в основному в літні місяці і рідше в травні і вересні. На їх частку припадає близько одного місяця в році. Прохолодний субкомфорт буває в два рази і більш триваліше, ніж жаркий субкомфорт, і максимум днів з цим типом погоди припадає тут на холодну половину року, зустрічаючись у всі місяці року (особливо часто - в субтропіках). Тому тут багато видів літнього відпочинку і туризму можливі і в зимові місяці.
На північ число днів з комфортною, спекотною і прохолодною субкомфортной погодою зменшується. Так, в Прибалтиці і в Центрі (див. рис. 9) період, протягом якого зустрічається багато днів із зазначеними типами погоди, звужується. Вони концентруються в більшій мірі, ніж це спостерігалося на півдні, навколо самих теплих місяців року. Крім того, сама кількість комфортних днів у кожен з цих теплих місяців робиться все менше.
Дні з жарким субкомфортом тут бувають тільки влітку, дуже рідко - в травні, причому їх мало: від 1-2 до 12 за весь рік. Звертає на себе увагу внутрішньорічний розподіл прохолодних субкомфортних днів: воно протилежно тому, що спостерігалося на півдні, тобто прохолодний субкомфорт в середній і північній частинах відноситься до найбільш теплими місяцями року, отсутствуя взимку, а в деяких районах і на початку весни, коли всі дні непридатні для літньої рекреаційної діяльності (виняток знову-таки складають прогулянки. Вони універсальні, тобто придатні для всіх сезонів і менше, ніж інші види відпочинку, лімітуються як термічними умовами, так і дією окремих метеорологічних елементів. Адже гуляти можна виходити, при відповідному одязі, майже завжди і скрізь, крім днів з суворими холодами, штормовими вітрами або грізними атмосферними явищами).
Середня багаторічна тривалість прохолодного субкомфортного періоду в середній і північній частинах розглянутій території в значній мірі поступається тривалості його в південних приморських районах. Однак клімату Прибалтійського рекреаційного району притаманна характерна для приморських територій Європи м'якість, відсутність виснажливої спеки (зустрічається на Чорномор'я), нестійкість періодів з дискомфортною погодою.
