Автори стверджують, що завдяки активному виявленню захворюваності алкоголізмом в початкових стадіях загальне число перебувають на обліку хворих збільшилася на 60L%, а число хворих алкоголізмом I стадії - у 5 разів і склало 8% від усіх врахованих осіб, що страждають алкоголізмом. У районах, де застосовувалися такі форми активного виявлення хворих на алкоголізм, знизилося число порушень громадського порядку, зменшилася (майже на 40%) кількість осіб, доставлених до медвитверезника.
Як відомо, амбулаторна наркологічна допомога є основним видом допомоги хворим на алкоголізм. На амбулаторному лікуванні і під динамічним наглядом знаходяться усі хворі на алкоголізм, які перебувають на обліку у позалікарняної наркологічної мережі. Амбулаторне лікування проводять не потребують госпіталізації, виписаними з наркологічних стаціонарів, які закінчили лікування в ЛТП. Амбулаторне спостереження та відповідні курси лікування тривають протягом 5 років за умови стійкої ремісії, з яких перші 3 роки хворий перебуває на обліку та під активним спостереженням, а в наступні 2 року його переводять на пасивний облік.
Амбулаторне лікування хворих алкоголізмом включає курси активної протиалкогольної терапії та підтримуюче протирецидивне лікування. Активне амбулаторне протиалкогольну лікування проводять хворим, вперше самостійно звернулися за допомогою, або хворим з рецидивами алкоголізму при наявності позитивної установки на амбулаторне лікування.
Підтримує амбулаторному лікуванню підлягають хворі, які пройшли амбулаторний курс активної протиалкогольної терапії, виписані з наркологічних стаціонарів та які закінчили лікування в ЛТП. Підтримуюча терапія є обов'язковим етапом протиалкогольного лікування, вона спрямована на запобігання рецидивів захворювання.
Р. М. Ентін (1979) вважає, що при добре організованому амбулаторному лікуванні з використанням засобів і методів купірування запійних станів і абстинентного синдрому в амбулаторних умовах, проведення активної терапії, організації психотерапевтичного впливу та реабілітаційних заходів не менше 70% хворих на алкоголізм можуть успішно лікуватися тільки амбулаторно. Хворі на алкоголізм II-III стадії зобов'язані проходити курс спеціальної активної протиалкогольної та підтримуючої терапії в наркологічних стаціонарах.
У відповідності з методичними вказівками Міністерства охорони здоров'я СРСР (1976) тривалість стаціонарного лікування хворих хронічним алкоголізмом повинна складати при первинному вступі не менше 45 днів. Лікування хворих на алкоголізм проводиться за так званою триланковою системою: дезинтоксикація, спеціальні методи лікування і загальнозміцнюючі заходи. Важливе значення в лікуванні хворих алкоголізмом надають психотерапії (навіювання, гіпноз, аутогенне тренування і ін), яка обов'язково повинна поєднуватися зі спеціальними методами лікування.
При лікуванні від алкоголізму велике значення має взаємодія з родиною хворого, з громадськими організаціями. Для закріплення результатів лікування обов'язково використовують працю у поєднанні з громадською роботою. Лише комплексне і послідовне вплив лікаря, сім'ї і громадськості гарантує успіх лікування хворого на алкоголізм.
Для підвищення ефективності протиалкогольної терапії необхідно подальше вдосконалення форм та методів лікування хворих на алкоголізм. Заслуговує на увагу метод колективної психотерапії, вперше застосований у нашій країні в Ризі шляхом організації клубу «колишніх пацієнтів». Членом клубу може стати кожен бажаючий кинути зловживання спиртними напоями, а також будь-яка людина після або під час протиалкогольного лікування. Члени клубу беруть активну участь у бесідах, вечори запитань і відповідей, виступають з публічними самоотчетами. В клубі проводяться відволікаючі культурно-просвітницькі заходи: концерти із запрошенням кращих артистів, показ кінофільмів, заміські прогулянки. Свята і сімейні свята відзначаються у клубі, як правило, із запрошенням членів сімей. В роботі клубу в тій чи іншій формі беруть участь представники громадськості, що підвищує авторитет клубу і допомагає надавати на його членів громадський вплив.
«Клубний» метод, як зазначає В. о. Канеп, розширює і доповнює існуючі методи лікування. Він вдало поєднує в собі умови, необхідні для успішного лікування алкоголізму: психотерапію; тривалий тісний контакт хворого з лікарем, який підтримується і в подальший час, що впливає на тривалість ремісії; неодмінна участь сім'ї і громадськості. Ремісія тривалістю від 1 року до 3 років відмічена у 42% членів клубу, а серед лікувалися тільки в психоневрологічному диспансері ремісія такої тривалості спостерігалася лише у 8%. Абсолютна більшість (близько 90%) членів клубу працюють за фахом і активно беруть участь у суспільному житті.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7
