Сир в раціон недоношених дітей при відсутності спеціальних показань слід вводити на 3-му місяці життя, починаючи з 5-10 м до 20-30 г на добу (під контролем розрахунку основних харчових інгредієнтів в добовому раціоні дитини).
З 4 міс призначається перший прикорм у вигляді овочевого пюре, приготованого з різних овочів. Овочеве пюре дається з рослинним маслом. З метою профілактики анемії недоношеним дітям з 5 міс вводити протерту печінка - по 5-10 г 2-3 рази в тиждень.
В 5 міс починають давати другий прикорм у вигляді молочної каші (гречаної, вівсяної). З 6-7 місяців у раціон дитини включають фарш з вареного двічі провернутого м'яса в кількості від 1 чайної до 2 столових ложок (разом з овочевим пюре). У цьому ж віці можна дати м'ясний бульйон (при відсутності алергічних проявів) до 20-30 мл, сухарик (10 г).
З 7-8 міс вводиться третій прикорм - кисломолочні продукти (кефір, біолакт та ін).
У матерів, діти яких народилися передчасно, нерідко виникають явища гіпо - і агалактии. У цих випадках у харчуванні недоношених дітей використовується донорське молоко або молочні суміші - «замінники жіночого молока» («Малятко», «Віталакт», «Детолакт», «Балбобек» та ін). При схильності до кишкових дисфункцій, а також з метою поліпшення мікробіоценозу кишечника, який, як правило, буває порушеним у недоношених дітей, найбільш доцільно використовувати адаптовані кисломолочні суміші - ацидофільну суміш «Малютка», кисломолочний «Віталакт», «Бифилин», «Балбобек». Введення в склад цих сумішей молочнокислих бактерій, а також наявність у продукті молочної кислоти сприятливо діє не тільки на мікробіоценоз кишечника, але і на всі процеси травлення - поліпшує перетравлювання і засвоєння харчових речовин, нормалізує функцію кишечника [Новікова Е. Ч. і ін, 1980; Яцик Р. В. та ін, 1983; Грібакін Ц. Р., 1987].
При необхідності переведення дитини на змішане або штучне вигодовування суміші призначаються поступово. Спочатку суміш вводиться в кількості 1/8 добового раціону, в наступні дні кількість суміші збільшується вдвічі, і поступово весь добовий раціон дитини замінюється сумішшю.
В останні роки з'явилися дослідження, які показали необхідність збагачення донорського молока, використовуваного в харчуванні недоношених дітей, спеціальними біологічними активними добавками (БАД), які містять лізоцим, біфідобактерії або їх поєднання [Щербакова Е. Р. та ін, 1986; Тохтуєва Е. Р., 1988; Ладодо К. С. та ін, 1988]. Застосування БАД у харчуванні недоношених дітей чинить сприятливий вплив на перебіг адаптаційного періоду, фізичний розвиток, функціональний стан кишечника, картину біоценозу, підвищення засвоюваності білка, зниження захворюваності.
В даний час встановлено, що маса тіла недоношених дітей, навіть з глибоким ступенем недоношеності, до року досягає показників доношених [Новікова Е. Ч., 1971; Ладигіна Ст. Е., 1971] (табл. 25).
Контроль за фізичним розвитком недоношеної дитини і розрахунок харчування необхідно здійснювати щомісяця. Якщо маса тіла дитини наростає погано і виникає загроза гіпотрофії, то розрахунок і корекція харчування проводяться кожні 7-10 днів.
