Відомий педагог А. С. Макаренко говорив, що кожен батько, мати, кожен батько і кожна мати повинні поставити перед собою таку мету, щоб майбутній громадянин або майбутня громадянка, якого вони виховують, могли бути щасливими тільки в родинної любові і що тільки у цій формі вони могли шукати і радощів статевого життя. Якщо батьки такої мети перед собою не поставлять, якщо вони її не досягнуто, їх діти будуть жити безладним життям підлоги, отже, будуть жити життям, сповненим всіляких драм, нещастя.
Одна з причин недостатньо серйозного підходу до вибору супутника життя і до створення майбутньої сім'ї у деяких молодих людей лежить у тому, що сім'я і школа в процесі своєї виховної роботи зазвичай ці питання обходять мовчанням, абсолютно неправильно вважаючи, що молоді ще рано про це думати, нехай мовляв, вона вчиться, а все інше вирішиться само собою.
Коли батьки і педагоги навмисно обходять хвилюють молодь питання і намагаються відкласти їх на якесь невизначене «потім», створюється небезпека проникнення до молоді чужих радянському суспільству поглядів на любов, шлюб і сім'ю, небезпека ідеологічної диверсії буржуазного світу. У таких важливих питаннях не можна допускати самопливу. А. С. Макаренко говорив, що з молоддю в 17-18 років про статевої любові вже можна і потрібно вести «прямі розмови без прикрас». Істинні знання і відверта розмова з молоддю з наукових позицій ніколи не принесуть шкоди. Вони лише допоможуть правильно будувати взаємини між статями і будуть сприяти гармонійному розвитку та формування статевого життя. А «навчити любити, навчити впізнавати любов, навчити бути щасливим - це значить навчити поважати самого себе, навчити людської гідності... Статеве виховання - це передусім виховання культури соціальної особистості»*.
Відповідаючи на питання про те, чи можна в школі вчителям говорити з учнями про любові, шлюбі та сім'ї, А. С. Макаренко сказав, що радянські вчителі несуть відповідальність за те, як поводяться їхні колишні вихованці створених ними сім'ях. А позицію тих, хто не вважає можливим піднімати ці складні питання в школі, він назвав «шкрабьей»**.
Статеве виховання повинно дати правильний напрямок розвитку статевого інстинкту, щоб підліток не витрачав передчасно свою статеву потенцію і зберіг сили організму для творчого суспільно корисної праці. Потрібно прагнути до того, щоб статеве виховання та просвіта допомагали гармонійного прояву і розвитку всіх інстинктів, у тому числі і статевою, щоб не інстинкти, а свідомість і воля направляли поведінку людини в інтересах не тільки його особистого благополуччя, але й в інтересах товариства.
Питання статі дуже тісно пов'язані з питаннями комуністичної моралі і фізичного виховання молоді. Слід у що б то не стало добитися, щоб сім'я і школа не заважали, а допомагали один одному. І тоді домашнє виховання разом зі школою дадуть прекрасний матеріал для побудови комуністичного суспільства.
* А. С. Макаренко, «Книга для батьків», 1954, с. 231.
** У 20-х роках існував термін «шкраб» - шкільний працівник.
