Емоційні порушення в період обстеження хворих I групи були представлені астеноипохондрическим, тривожно-депресивним і істеричним синдромами, у хворих II групи - тривожно-депресивним синдромом і емоційною лабільністю. У хворих контрольної групи відзначалася легка емоційна лабільність з помірно вираженими астеноипохондрическими проявами. За даними тесту МИЛИЙ встановлено, що усереднений профіль хворих I групи вище, ніж у хворих II групи і здорових жінок, особливо по шкалах, що відображає психічний стан: тенденція до іпохондрії, депресія, демонстративна поведінка і істеричні риси.
Таким чином, при клініко-фізіологічному обстеженні виявлено ряд особливостей функціонування церебральних апаратів у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами в анамнезі і клімактеричному періоді. Вони були найбільш значно виражені у хворих I групи і проявлялися у порушенні співвідношення синхронізуючих і десинхронизирующих систем мозку, емоційно-особистісних і вегетативних розладах.
Для уточнення деяких ланок патогенезу клімактеричних розладів у хворих I групи проведено аналіз результатів дослідження вказаних систем в залежності від наявності або відсутності ознак резидуальної гіпоталамічної дисфункції, типу синдрому емоційного і характеру маткових кровотеч. У хворих, у яких виявлено ознаки резидуальної гіпоталамічної дисфункції, порівняно з хворими, у яких їх не було, відзначені більш низький рівень секреції гонадотропінів і незначне підвищення активності десинхронизирующих систем мозку. У них же з більшою частотою виявлялися ДМК в дітородному віці. Значних відмінностей у стані ВНС і емоційно-особистісної сфері відзначено не було. Таким чином, має місце в клімактеричному періоді резидуальна гіпоталамічна дисфункція призводить головним чином до порушення специфічних гормональних функцій репродуктивної системи.
Аналіз, проведений з урахуванням характеру емоційних розладів, дозволив виявити у хворих з тривожно-депресивним синдромом порівняно з хворими двох інших груп емоційні розлади (істеричний, іпохондричний синдроми), достовірне підвищення рівня ЛГ і зменшення вмісту естрогенів у плазмі крові, а також підвищення активності десинхронизирующих систем мозку в стані напруженого неспання.
У хворих з істеричним синдромом відмічено підвищення рівня пролактину в плазмі крові і підвищення активності синхронізуючих систем мозку. Хворі з іпохондричним синдромокомплексом займали за досліджуваним показниками проміжне положення. При корреляционном аналізі встановлено взаємозв'язок емоційних і вегетативних реакцій з вмістом гормонів в плазмі крові.
У хворих, у яких в дітородному віці відзначалися ДМК, в клімактеричному періоді виявлено різний характер маткових кровотеч. Аналіз функціонального стану досліджуваних систем в залежності від характеру клімактеричних кровотеч показав, що найбільш виражені зміни в емоційній сфері спостерігалися у хворих з ациклічні кровотечами. Вони проявлялися у виникненні іпохондричного симптомокомплексу, демонстративному поведінці, сочетавшемся з ускладненням міжособистісних контактів і схильністю до інтроверсії. На ЕЕГ виявлялися підвищена реактивність десинхронизирующих систем, особливо в стані напруженого неспання, підвищений тонус в КВС, активація симпатико-адреналової системи при проведенні проб на вегетативну реактивність, недостатнє вегетативне забезпечення діяльності. Виражених змін гормонального гомеостазу не виявлено. Все це свідчить про порушення функціонального стану неспецифічних систем мозку.
У хворих з рясними ациклічні кровотечами переважали тривожно-депресивний синдром, зниження рівня прогестерону в плазмі крові; у частини хворих відмічено підвищений вміст пролактину, активація десинхронизирующих систем мозку у спокої і при виконанні проб, підвищення тонусу парасимпатичної системи КВС, легка активація симпатико-адреналової системи при проведенні проб на вегетативну реактивність.
