У більшості країн для престарілих будують переважно однокімнатні квартири на одну людину, одно - і двокімнатні - на двох осіб (для подружніх пар). У квартирах, крім житлових кімнат, передбачають невелику кухню, передню, санітарний вузол, вбудовані шафи, іноді комори. За санітарно-технічного устаткування квартири проектують з ванною і туалетом або з душовою кабіною і туалетом. На думку деяких фахівців, житла для людей похилого віку повинні бути невеликими за обсягом, складаючи частину комплексу забудови житлового кварталу.
У зв'язку з удосконаленням форм громадського обслуговування для літніх стали частіше будувати будинки готельного типу. На відміну від квартирних в цих будинках збільшено число таких приміщень, як їдальня, медичний пункт, вітальня з кіноустановкою, адміністративно-господарська кімната і ряд інших. Склад підсобних приміщень житлової чарунки значно скорочений (кухня-ніша і суміщений санітарний вузол). Ванні кімнати частіше призначені для загального користування.
Є приклади розселення людей похилого віку в будинках готельного типу для одиноких і малосімейних (молодого та середнього віку). Літніх людей поселяють на одному з поверхів або в окремому корпусі. Наприклад, в Штутгарті є будинок готельного типу для самотніх, що складається з двох корпусів, сполучених критим переходом. Менший за величиною корпус відведений для престарілих, більший - для одиноких матерів. На першому поверсі розташовані приміщення громадського користування: магазин, їдальня, кімната відпочинку та інші Приміщення громадського користування задовольняють потреби населення будь-якого віку.
Не менш цікавий приклад об'єднання будинків для молодих сімей з будинками для літніх і старих людей в єдиний будівельний комплекс з усіма видами обслуговування. У Лондоні здійснено будівництво житлового кварталу, що складається переважно з житлових будинків, призначених для розселення молодих сімей і літніх. До складу комплексу входять два 23-поверхових будинки з квартирами для молодих сімей та система п'ятиповерхових будинків для престарілих, в числі яких передбачені і кілька одноповерхових будинків. У житловому комплексі є магазини, громадські установи, побутові майстерні і удома багатоцільового призначення. Таке розселення молодих і літніх сімей має перевагу в тому сенсі, що тут можливі обопільна взаємодопомога і контакт між окремими сім'ями. Крім того, літні люди не відчувають себе ізольованими від суспільства. Квартири для людей похилого віку в більшості випадків незалежно від місця їх розміщення мають спеціальну планування і обладнання, які дозволяють проживають спростити домашні роботи і виконувати їх з можливо меншою витратою фізичних сил. Для таких квартир характерні безпосередній зв'язок житлової кімнати з кухнею, природне освітлення, невисоке розташування полиць і шаф, відсутність сходинок і порогів. Кухонні плити у таких квартирах переважно електричні, рідше газові зі спеціальними контрольними пристроями.
Розосереджене розселення полягає в тому, що квартири для літніх розташовуються в звичайних житлових будинках квартирного типу в межах першого і другого поверхів. Наприклад, у Лондоні, на північному березі Великого з'єднувального каналу побудований житловий будинок, на першому поверсі якого є квартири для престарілих, а вище розташовані квартири для звичайних родин. Поблизу знаходяться торговельні та господарсько-побутові установи. Таке рішення дає літнім можливість залишатися в одному й тому ж житловому масиві зі своїми дорослими дітьми, що мають свою сім'ю, або ж з людьми молодого віку, і в той же час жити у власних, більш або менш ізольованих приміщеннях і користуватися послугами близько розташованих господарсько-побутових установ. Планування квартир для престарілих здійснюється з урахуванням вікових особливостей організму людини похилого віку. Подібні будинки з квартирами для літніх на першому поверсі будуються в Норвегії, Швеції та інших країнах.
