Регулярний і грамотний догляд за порожниною рота - невід'ємна частина профілактичних заходів. Сучасна кулінарна обробка їжі й характер харчування населення, особливо вживає м'яку подрібнену їжу, не сприяють самоочищення зубів під час жування. Продукти, що прискорюють слиновиділення і механічно очищають зуби (яблука, сира морква, бруква та інші овочі), використовуються рідко. Замість них частіше вживають тістечка, киселі, муси, каші, котлети і подібні страви, в результаті чого в порожнині рота накопичуються клейкі залишки їжі, які є хорошим живильним середовищем для численних мікробів. Під їх впливом залишки їжі піддаються бродінню, гниття, викликають неприємний запах з рота. Вони ж служать основою для утворення зубного каменю.
Були проведені спеціальні дослідження у груп осіб, раніше регулярно чистивших зуби (виключили догляд за зубами), і призначили їм м'яку їжу. Через 14 - 21 день у всіх спостережуваних з'явилися рясні зубні відкладення і запальні явища в десні, подібні з гінгівітом. Цей патологічний процес вдалося ліквідувати лише видалення зубних відкладень і подальшої ретельної гігієною порожнини рота.
Це стало наочним свідченням профілактичного значення гігієни порожнини рота. Крім того, масові обстеження, проведені в різних країнах, переконливо показали, що систематичний догляд за зубами має безсумнівне профілактичне значення не тільки в попередженні захворювань зубів і тканин пародонту, але і в зниженні ряду загальних захворювань. Так, вчені встановили, що при регулярному догляді за порожниною рота значно рідше загострюються хронічні тонзиліти.
Проте особливо помітно профілактичну дію гігієни порожнини рота при аналізі частоти стоматологічних захворювань. Так, встановлено, що систематичний догляд за зубами значно знижує частоту карієсу. Зокрема, у дітей 7 - 9 років, які не чистили зуби або робили це нерегулярно, здорові зуби були у 55,6 - 56,8% випадків, а у школярів, дотримували правила гігієни порожнини рота, їх число досягало 71,3%. У старшій віковій групі (12 - 14 років) дітей ця різниця ще більше помітно: 44,6% школярів зі здоровими зубами серед доглядають за порожниною рота і лише 20,4-25,2% дітей серед не дотримувалися ці елементарні правила гігієни (рис. 12).
Така ж чітка залежність була виявлена при підрахунку кількості каріозних зубів в середньому на одного обстеженого школяра. Так, у дітей 7-9-річного віку, регулярно чистячих зуби, було знайдено лише 0,54 каріозного зуба, в 12 - 14 років - 1,58, в той час як у тих, хто цього не робив або здійснював гігієнічні заходи нерегулярно, кількість каріозних зубів досягало 0,98 - в 7-9 років, 2,59 - 2,87 в 12-14 років у середньому на одного школяра. Таким чином, в обох вікових групах дітей, що дотримували правила гігієни порожнини рота, кількість каріозних зубів було приблизно в два рази менше (рис. 13). При цьому необхідно підкреслити, що це аж ніяк не означає, що якщо приступити до регулярного чищення зубів, карієс відразу ж зникне і перестане виникати знову. Механізм розвитку цього захворювання не так простий, і в ньому беруть участь багато інших, в тому числі загальні чинники: спадковість, реактивність організму, характер живлення і ін Клінічними спостереженнями встановлено, що тільки тривала, протягом ряду років проведена гігієна порожнини рота дає суттєві профілактичні результати.
Слід зазначити, що меншою вплив надає гігієна порожнини рота на стан слизової оболонки ясен і підлеглі тканини. На рис. 14 показано, що частота захворювань пародонту та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота у школярів, регулярно чистячих зуби, у кілька разів менше. Такий же стан порожнини рота виявлено і в інших вікових групах: при регулярному догляді за порожниною рота пародонтоз виявлено всього у 24 - 30% обстежених, а при недотриманні гігієнічних правил - у 45 - 65%.
Характерно, що при систематичній чищенні зубів-захворювання тканин пародонту і зубні відкладення зустрічалися значно рідше, ніж у тих випадках, коли мало місце недотримання правил особистої гігієни або вона проводилася нерегулярно (рис. 15). Рясні зубні відкладення, в свою чергу, є сприяючим фактором для розвитку захворювань пародонту. Встановлено, що серед осіб, які регулярно чистячих зуби один раз в день, зубний наліт зустрічається значно частіше, ніж при дворазовій чищенні зубів. Між тим при нерегулярному догляді за порожниною рота або відсутності гігієнічних навичок частота розповсюдження зубного нальоту була в 2-4 рази більше.
Ще більш чітка картина визначається щодо поширення зубного каменю. Так, у тому випадку, якщо зуби чистили регулярно вранці, зубний камінь зустрічався значно частіше (у 65 - 70% обстежених), ніж у тих, хто робив це ввечері (у 45 - 48% обстежених). При дворазовій чищенні зубний камінь виявлено всього в 30% випадків. Серед тих, хто чистив зуби нерегулярно, зубний камінь виявлено у 70 - 80% випадків, а в групі обстежених, які зовсім не стежать за порожниною рота, він зустрічався найбільш часто (у 93%). Ці дані досить переконливо підтверджують, що наявність м'яких і звапнілих бляшок зубних відкладень більшою мірою залежить від якості гігієнічного догляду за порожниною рота і зубами.
Вельми цікаво і те обставина, що у всіх трьох групах обстежених підвищена стертість зубних тканин зустрічається приблизно в однаковій кількості випадків. Це свідчить про повній нешкідливості чищення зубів сучасними гігієнічними засобами.
Наведені дані переконливо свідчать про те, що чистити зуби необхідно систематично.
Дуже показові результати були отримані при використанні раціональної гігієни порожнини рота при лікуванні пародонтозу і карієсу зубів. Так, при початкових стадіях пародонтозу і гінгівітах ретельна і грамотна гігієна порожнини рота, проведена після лікарського втручання, не тільки закріплювала досягнуті результати лікування, але й попереджала подальший розвиток захворювання. Використання спеціальних лікувально-профілактичних зубних паст, які входили корисні біологічно активні добавки (мікроелементи, солі, вітаміни, екстракти лікарських рослин), покращувало результати попереднього лікарського втручання, віддаляло, а іноді і усувало рецидиви захворювання (рис. 16).
Систематичне застосування зубних паст, що містять фосфати, препарати фтору і інші мікроелементи, знижувало частоту та інтенсивність карієсу зубів у дітей.
Дуже наочні і не менш цікаві дані були отримані в експериментах на білих щурах. У цих тварин спеціальною дієтою, яка містить близько 50% цукру, викликали карієс зубів, який схожий з аналогічним захворюванням людини. Одночасно з цим половині тварин проводили щоденне чищення зубів спеціально виготовленими щіточками і гігієнічними пастами. Виявилося, що до кінця досвіду (приблизно 70 днів) у щурів, яким чистили зуби, карієс був набагато меншим, ніж у тварин, яким цього не робили. Дворазове чищення зубів була ще більш ефективною - вона призвела до зниження частоти карієсу зубів майже на 40%. Застосування противокариозных зубних паст у тварин дозволило знизити у них захворюваність в 2-3 рази.
Експериментальні дослідження не тільки підтвердили значення гігієни порожнини рота, але і дуже допомогли досить швидко і точно вивчити деякі лікувально-профілактичні препарати, введені в зубні пасти. Наведені дані наочно характеризують роль і значення гігієни порожнини рота і профілактики захворювань зубів. Однак, як показує практика, гігієна порожнини рота здійснюється населенням незадовільно. У різних країнах світу, а також у деяких великих містах і сільських районах були проведені вибіркові обстеження населення, цілком достатні для визначених і об'єктивних висновків. Зокрема, шляхом огляду порожнини рота, опитування про гігієнічних навичок і методом патронажу на дому було встановлено, що в містах регулярно доглядає за порожниною рота в середньому не більше 30-50% населення. У сільській місцевості ці показники значно нижчі.
|
Догляд за зубами |
||
Вікові групи обстежених (в роках) |
задовільний (регулярний) |
незадовільний (нерегулярний) |
відсутній |
7-9 12-14 15-25 35-60 |
25-30 30-35 35-40 25-30 |
35-40 45-50 45-50 35-40 |
25-30 15-20 15-20 30-35 |
При цьому в різних вікових групах співвідношення «чищення» і «нечистящих» неоднаково. Середні результати цих обстежень для міського населення подано в табл. 22.
Як видно з наведених у таблиці даних, при- . мірно 35-50% обстежених доглядають за порожниною рота нерегулярно, тобто від випадку до випадку, а близько 30% людей зовсім не чистять зуби. Особи чоловічої статі дещо рідше доглядають за порожниною рота. Так, у групі регулярно чистячих зуби хлопчиків 40%, а дівчаток -60%, в групі, де гігієна порожнини рота відсутній, хлопчиків - 80%, а дівчаток - всього 20%. Далі з віком індекс гігієни порожнини рота підвищується до 25-30 років, а потім починає знижуватися і досягає початкового рівня, тобто результатів, отриманих при обстеженні дітей у віці 7 - 9 років. Кілька згладжується різниця в догляді за зубами у чоловіків і жінок, проте у всіх вікових групах жінки дотримуються гігієнічні правила частіше. Збільшення числа осіб, що дотримують і проводять регулярну гігієну порожнини рота, припадає на віковий період 12 -14 і 15 - 25 років, коли юнаки і дівчата починають більш уважно стежити за своєю зовнішністю, в тому числі і за зубами. У цей період помітно поліпшується якість гігієни порожнини рота.
Обстеження та опитування населення показали, що переважна більшість опитаних не володіють елементарними відомостями про гігієну порожнини рота і її профілактичному та естетичному значенні, про сучасних гігієнічних засобах, їх виборі і методи використання. Між тим значення гігієни порожнини рота не зводиться лише до механічного чищення зубів від нальоту і залишків їжі, як це думали раніше. Сучасні уявлення про значення гігієни порожнини рота значно ширше. Так, комплексні біохімічні, радіологічні, спектрографические та інші дослідження переконливо довели, що систематична очищення рота і своєчасне видалення м'яких зубних відкладень сприяють фізіологічному процесу «визрівання» емалі зубів, при якому тканини після прорізування зуба збагачуються фосфорно-кальцієвими солями, мікроелементами, стають більш міцними і стійкими до несприятливих зовнішніх впливів. По-друге, використовуючи спеціальні лікувально-профілактичні зубні пасти, можна регулювати надходження тих чи інших корисних елементів (фосфатів, кальцію, мікроелементів, вітамінів та ін) в тканини зуба, ясен і навіть у більш глибокі тканини пародонту. По-третє, регулярний догляд за порожниною рота надає сприятливий вплив на слизову оболонку ясен. Систематичний масаж ясен, що відбувається під час чищення зубів, покращує кровообіг тканин пародонту і активізує в них обмінні процеси.
Основні рекомендації по догляду за порожниною рота
В літературі досить часто зустрічаються суперечливі рекомендації, що стосуються догляду за порожниною рота, вибору зубної щітки, її застосування і зберігання, вибору і використання зубних паст і еліксирів, а також інших питань цієї проблеми. Це пояснюється насамперед тим, що лише на початку 60-х років цього століття вітчизняні та зарубіжні вчені стали широко вивчати різні аспекти гігієни порожнини рота. У зв'язку з цим з'явилися нові наукові дані, які дозволяють на підставі конкретних результатів дати обґрунтовані рекомендації по догляду за порожниною рота і зубами.
