Тромболітична терапія стрептокіназою

Сторінки: 1 2 3 4

В останні роки від методу визначення TID відмовилися. В даний час після великої початкової дози (500 000-750 000 Е) щогодини вводять по 100 000 Е стрептокінази ([8, 17] та ін).
При цьому методі мобілізуються всі резерви плазміногену; небезпека крововиливу зводять до мінімуму, впливаючи одночасно на різні фактори згортання.
При фібринолітичної терапії особливу проблему представляє вторинне тромбоутворення, так як після розчинення тромбу пошкоджений в цій ділянці ендотелій залишається зміненим і небезпека появи нового тромбу тут особливо велика. Тому після фібринолітичної терапії у кожному випадку слід вводити антикоагулянти. Такий спосіб лікування дає можливість розчинити вже існуючий тромб; в цьому випадку здійснюється каузальний терапія.
При лікуванні стрептокіназою вирішальним критерієм успіху є не відновлення прохідності судини, а відновлення втрачених функцій. Але повернення до норми в цьому сенсі можливий тільки в тому випадку, якщо фібринолітична терапія призводить ще до розвитку некрозу тканин до відновлення кровотоку, близького до нормального. Ранній початок терапії - необхідна умова для отримання оптимального результату.
Як показує клінічний досвід останніх років, лікування стрептокіназою застосовується в наступних випадках: при свіжих (існували не більше 5 днів) венозних або артеріальних тромбах, інфаркті легені та інших захворюваннях тромботичного характеру [2, 21-25], інфаркті міокарда та деяких інфарктах мозку [20, 26-30].
Успіх терапії можливий за певних умов. Лікування гострої закупорки повинно робитися в перші 5 днів (на думку інших, 3 дні); необхідний деякий мінімальний рівень колатерального кровопостачання, що забезпечує доставку лікарського препарату до тромбу; не повинно бути ніяких особливих протипоказань.
На загальну думку клініцистів, протипоказаннями служать: геморагічний діатез; з місцевих факторів - розпадається ракова пухлина, свіжа операційна рана [32]; перші дні післяпологового періоду; із судинних захворювань - артеріосклероз [8], важкі діабетичні артеріопатіях, підгострий септичний ендокардит.
У цій книзі неможливо зробити повний огляд всієї великої літератури з терапії стрептокіназою. Згадувані тут публікації дають деяке уявлення про її цілі, можливості та обмеження. Перші сприятливі результати лікування стрептокіназою гострого інфаркту міокарда описує Полівода [27].
Фібринолітична терапія виявилася ефективною у 7 із 12 випадків синдрому гострої ішемії кінцівки: у цих хворих після успішного застосування антикоагулянтів не було рецидивів [19].
Вінкельман [12] описує свій досвід лікування тромбозів різноманітної локалізації. З 23 хворих 12 були повністю вилікувані і не мали рецидивів. У 36 випадках гострої закупорки артерій кінцівок виявилося, що при емболіях результати значно краще, ніж при свіжих тромбозах. Дуже хороші результати були отримані при емболіях зовнішньої клубової артерії, підколінної артерії і артерій верхньої кінцівки. Тромболітична терапія показана при закупорках, які не ведуть до важкої ішемії або з якої-небудь причини не можуть бути усунені хірургічним шляхом [18]. При гострих закупорках великих судин (наприклад, внутрішньої клубової артерії) показана операція.