Про метод подовжньої діатермії головного мозку, поєднаної з гальванічним комір по Щербаку, - див. главу 5.
Лікувальна гімнастика в останні роки все більше впроваджується в комплекс лікування хворих з клімактеричним неврозом.
Н. Ст. Свєчнікова з співр. (1961), Г. В. Красносельський (1958) розробили основи раціональної лікувальної фізкультури, вплив якої базується на відображенні фізичних вправ на функціональний стан вищих вегетативних центрів з переважним проявом у вигляді поліпшення гемодинаміки. При цьому рекомендується проводити ранкову гімнастику по 15-20 хв, лікувальну гімнастику в організованих групах - 2-3 рази в тиждень по 30-45 хв, спортивні ігри, загальний масаж.
У лікуванні клімактеричного неврозу застосовуються також і бальнеологічні методи. Сам по собі режим відпочинку в умовах санаторію є благотворним для перебігу клімактеричного періоду. Однак і тут необхідно враховувати, що тривале сонячне опромінення в силу знижує впливу УФО на рівень лабільності може призвести до погіршення перебігу неврозу.
Повідомлення А. М. Мажбица свідчать про несприятливий вплив на перебіг клімактеричного неврозу грязьових і теплових процедур. У той же час Г. К. Асатіані (1957), П. Р. Шушания (1957), Т. М. Картозія (1959) рекомендують деякі види бальнеологічних факторів для терапії клімактеричних розладів. Так, ними відзначено позитивний вплив термально-газово-радіоактивних вод курорту Цхалтубо в ліквідації симптомів клімактеричного неврозу: 59 жінок, що лікувалися на цьому курорті, у 27 наступило значне поліпшення, у 30 - поліпшення, і лише у 2 змін не спостерігалося. Ефективність лікування клімактеричного неврозу радоновими ваннами зазначає і Baatz (1959).
Оригінальний метод лікування клімактеричного неврозу запропонувала С. В. Поцелуєва (1961), використавши для цих цілей інгаляцію аероіонів і гидроионов. Із 110 хворих на одужання і значне поліпшення визначено у 46% і покращення - у 34% хворих. Метод заснований на загальному тонізуючий і лабилизирующем вплив негативно заряджених аеро - і гидроионов.
Використання нейротропних засобів: по мірі виявлення ролі вищих діенцефальних центрів у розвитку клімактеричного неврозу, а також враховуючи недостатню ефективність гормонотерапії щодо ліквідації нервово-психічних розладів, вже давно при зазначеній патології застосовуються різні нейротропні (седативні) кошти.
У зв'язку з успішним застосуванням новокаїну в практиці геронтології, цей вид терапії використовується для лікування жінок, які страждають клімактеричним неврозом (В. Б. Хавін, 1959; К. Н. Цуцульковская, 1959) і посткастрационным синдромом (В. А. Мануйлова, 1966), як відомо, дуже нагадує по своєму клінічному прояву климактерий. В. Б. Хавін вводив 5 мл 2% розчину новокаїну внутрішньом'язово через день при загальному числі ін'єкцій на курс, що дорівнює 12. При недостатній ефективності через 2 тижні після закінчення першого проводився повторний курс, що включав 5-6 ін'єкцій. У більшості лікувалися цим способом жінок відзначено позитивний ефект у вигляді припинення або «пом'якшення» припливів, поліпшення загального стану, нормалізації сну, зниження артеріального тиску, ліквідації стенокардії.
К. Н. Цуцульковская застосувала приблизно таку ж схему введення новокаїну, але з кожною ін'єкцією збільшувала дозу на 1 мл. З 140 хворих одна третина лікувалася протягом 3-4 місяців. При легкому перебігу неврозу успіх був отриманий у 50%, при середньому по тяжкості - у 39% і при важких формах - у 28% хворих. Автор зазначає, що приблизно у 10% жінок мала місце непереносимість новокаїну, що виражається в появі після ін'єкцій нудоти і запаморочення.
