Вікові показники зайнятості жінок у різних країнах змінюються і в залежності від особливостей їх правового і сімейного стану. Так, в економічно розвинених країнах перевага віддається молодим дівчатам і жінкам, які не мають дітей, а також жінкам - матерям дорослих дітей, одинакам, вдовам і розведеним. При такому підході мінімальний рівень зайнятості відзначається в дітородному періоді. У соціалістичних країнах розширення мережі дитячих ясел і садків, надання пільг вагітним, годуючим матерям, переваги системи охорони материнства і дитинства, охорони праці жінок, а головне рівні трудові права з чоловіками визначають наближення характеру вікових змін зайнятості жінок до такої у чоловіків (табл. 3). Зазначені відмінності та особливості зайнятості чоловіків і жінок різного віку на прикладі США та Англії представлені на рис. 1.
Вік, роки | Чоловіки | Жінки | ||||
1926 р. | 1959 р. | 1970 р. | 1926 р. | 1959 р. | 1970 р. | |
16-19 20-29 30-39 40-49 50-59 60 і старші |
87,5 94,0 96,0 96,5 95,7 74,4 |
64,9 90,5 95,5 93,1 90,0 53,0 |
52,1 92,5 97,6 96,0 90,0 19,0 |
79,2 74,5 74,0 75,1 69,3 38,2 |
64,4 80,1 79,3 75,7 67,2 32,1 |
46,3 85,8 91,2 88,5 74,3 4,4 |

Рис. 1. Доживаемость і зайнятість чоловічого і жіночого населення США і Англії в залежності від віку та сімейного стану. Lx-число доживають до віку х 100 000 одночасно народжених; LWx - число працюючих з числа Lx.
Слід підкреслити, що в союзних республіках СРСР рівень загальної зайнятості чоловічого населення вище, ніж жіночого. Ця різниця особливо виражена в Казахській РСР (37%), Вірменської РСР (32%), Туркменською РСР (31%). Мінімальна різниця в зайнятості чоловіків і жінок (16,8%) відзначена в Молдавській РСР, де в цілому вона має найвищий рівень. Максимальний рівень зайнятості чоловіків у всіх республіках відповідає віковому періоду 30-39 років і становить не менше 94%. Неоднаковий в союзних республіках та темп зниження зайнятості у міру збільшення віку. Менш виражене зниження спостерігається в Молдавській, Білоруської і Литовської РСР, найбільш висока - у РРФСР.