Демографічне старіння, тобто збільшення прошарку осіб пенсійного віку у складі населення, характерне для економічно розвинутих країн, є наслідком складних соціально-економічних перетворень. Цим пояснюється зростаючий інтерес суспільства до населенню старших віків: до рівня його трудової активності, загальної і професійної працездатності, ефективності праці, кваліфікаційно-професійного відповідності, розміщення в народному господарстві, потреб працюючих і вийшли на пенсію літніх людей.
Тенденція зниження природного відтворення населення і робочої сили, відносної частки молодших груп населення та збільшення середньої тривалості життя людей впливають на старіння населення робочого
віку і певною мірою на віковий склад працюючих.
Існує думка, що одним із серйозних наслідків старіння населення є старіння населення робочого віку, в результаті якого зменшуються відносна частка молодих і збільшується частка старших за віком людей. Підставою для судження про цьому служать дані про вікову структуру населення робочого віку за різні періоди. Rosset, аналізуючи динаміку вікового складу населення робочого періоду 22 країн, показав, що частка осіб 40-59 років у складі 20-59-літніх збільшується по мірі вираженості старіння населення. У країнах з високим рівнем постаріння населення група осіб у віці 40-59 років серед 20-59-літніх в 2 рази вище, ніж у країнах, де процес постаріння населення менш виражений. В країнах співвідношення груп до і після 40 років представлено величиною 3:1, у групі країн із середнім рівнем постаріння - 3,5:2,5, а в країнах з вираженим постарінням - 1: 1. У кожній країні старіння населення робочого віку протікає своєрідно, і в ряді країн в подальшому його не буде спостерігатися взагалі, а в деяких країнах матиме місце тенденція до омолодження. Такі прогнози для Франції, Бельгії, ФРН, Австралії, ПНР, що обумовлено збігом таких факторів, як старіння населення, мале число народжень у роки першої світової війни і велика кількість людських жертв під час другої світової війни.
У СРСР, де загальний процес старіння населення знаходиться у стадії помітних зрушень, відбувається збільшення частки старших вікових груп серед населення працездатних віків. Так, у 1926 р. частка осіб 40-59 років серед 16-59-річних становила 26,9%, в 1939 р. - 28,3%, у 1959 р. - 33,3% і в 1970р. -37,8%.
Динаміка подальшого старіння населення працездатного віку з урахуванням прогнозу на прикладі населення України представлена в табл. 1.
| Підлога | Рік | ||||||
| 1926 | 1959 | 1966 | 1971 | 1976 | 1981 | 1986 | |
| Чоловічий Жіночий |
23,5 20,5 |
30,6 33,2 |
30,8 34,3 |
33,7 36,4 |
34,4 36,2 |
40,4 39,1 |
40,0 35,6 |
Дані прогнозу обумовлюють особливу увагу до проблеми приведення у відповідність до вимог сучасного виробництва та функціональних можливостей старіючої робочої сили.
