2. У деяких жінок з початком менструального циклу відзначено поступове збільшення показників КИ і ЕІ, які до дня овуляції відповідають показникам, виявленим у плідних осіб.
У другій фазі менструального циклу зменшення КИ і ЕІ відбувається повільно: їх величини в ранній і середній стадіях залишаються значно вищими у порівнянні з аналогічними показниками, виявленими у здорових жінок. У мазках, взятих у фазі секреції, поряд з наявністю ознак, що свідчать про эстрогенном вплив, відсутні ознаки, пов'язані з дією прогестерону. Цьому відповідає динаміка базальної температури, феноменів зіниці і папороті, виявлені протягом менструального циклу. У всіх жінок досліджуваної групи в кінці менструального циклу, в ендометрії була відзначена надмірно виражена проліферація або поліпоз. У цих хворих в пізній стадії проліферації і ранньої секреції збільшення екскреції ЛГ з сечею відповідало зазначеним в контрольній групі жінок (рис. 17).
3. У цієї групи жінок базальна і циклічна екскреція ЛГ значно нижче виявленої в контрольній групі. За тестами функціональної діагностики встановлена низька естрогенна активність яєчників при відсутності прогестероновою активності їх.
4. У даної групи жінок виявлена низька естрогенна активність яєчників, а в мазках, взятих у другій фазі менструального циклу, ознаки впливу прогестерону відзначені не були. У пізній стадії проліферації було відзначено значне підвищення концентрації ЛГ в сечі (рис. 17). Базальна температура була монофазні, феномени зіниці і кристалізації з'являлися значно пізніше, не були вираженими в кінці фази проліферації і зникали значно швидше.
У пізній стадії секреції у осіб цієї групи виявлена різна ступінь проліферації ендометрія: рання стадія проліферації, пізня стадія проліферації, залозисто-кістозна гіперплазія, поліп.
Шляхом комплексного вивчення гіпоталамо-гіпофізарно-яичниково-маткової взаємозв'язку нами встановлено, що у жінок, безплідних у шлюбі і які страждають хронічними запальними захворюваннями геніталій, в 56,7% випадків має місце порушення різних ланок нейроендокринної регуляції репродуктивної системи.
Таким чином, при вивченні причин безпліддя стан різних ланок нейроендокринної регуляції репродуктивної системи необхідно з'ясувати у всіх жінок, незалежно від наявності у подружжя інших факторів стерильності. Комплексне дослідження репродуктивної системи необхідно для повноцінного виявлення причин безпліддя у шлюбі і цілеспрямованого їхнього усунення.
Як було виявлено, ендокринне безпліддя у більшості випадків поєднувалася з хронічним запальним процесом в придатках матки і з гіпоплазією статевої системи. Виявилося, що з числа жінок з хронічним запальним процесом лише в 32,7% випадків, а з жінок з наявністю гіпоплазії статевої системи лише в 34,9% випадків менструальна функція була в межах норми.
У складній ланцюга нейроендокринної регуляції циклічних процесів в організмі жінки порушення можуть виникнути в різних ланках.
Взаємовідносини між окремими ланками нейроендокринної системи, регулюючої репродуктивну функцію, що виробляються на основі тимчасових умовних рефлексів (на базі безумовних) та на основі зворотного зв'язку, закріплюються в корі головного мозку в формі стереотипу.
Стереотип репродуктивної функції виробляється в пубертатному періоді і закріплюється в період статевої зрілості. В клімактеричному періоді відбувається його «ломка» і виробляється новий стереотип-старіння організму.
