Таким чином, при розрахунку харчування у дитини виявлено дефіцит жиру в кількості 4,5 г на добу. Для його покриття слід замінити знежирений сир жирний (18%-вим), що дасть додатково 4,1 г жиру.
Крім розрахунків живлення визначення повноцінності раціону дитини можна проводити за багатьма параметрами, з яких особливу важливість набувають клініко-фізіологічні дані: динаміка наростання маси тіла і зросту, тургор тканин, характер стільця, психомоторне розвиток дитини, стан кровотворення. У періоді раннього дитинства відбувається значне наростання маси тіла і зросту: до 4 міс дитина подвоює, а до року майже потроює масу тіла при народженні, за рік життя він виростає на 25 см (табл. 10).
Оцінка щомісячних надбавок маси тіла і зросту дитини в поєднанні з оцінкою його загального стану служить об'єктивним і легко визначаються критерієм адекватності і повноцінності застосовуваного харчування. Про повноцінність харчування судять також станом імунологічної реактивності дитини. Існують і більш тонкі критерії визначення ефективності харчування - показники білкового обміну, зокрема, азотистий баланс [Толкачевская Н. Ф., 1960; Кисляковская В. Р., 1968; Фатєєва Е. М. та ін., 1974-1987].
При організації вигодовування дитини необхідно враховувати його індивідуальні особливості розвитку. Останнім часом намітилася тенденція до збільшення дітей з надмірною масою, яка за даними окремих авторів [Ascher F., 1966] може послужити причиною розвитку ожиріння в наступні роки життя. Це може статися внаслідок перегодовування, а також нераціонального вигодовування дитини, народженої з великою масою тіла. Часто буває невиправданим занадто раннє введення в їжу білкових продуктів (сир, яйце), надлишкових кількостей вуглеводів. Як справедливо зазначає А. Ф. Тур (1972-1973), дітям потрібен оптимум, а не максимум харчових інгредієнтів, так як саме оптимум сприяє гармонійному розвитку дитини.
Особливої уваги заслуговують діти, які народилися з великою масою тіла. Вигодовування цих дітей має перебувати під ретельним контролем педіатра, який не повинен допускати як перегодовування, так і недогодовування дитини. Згідно сучасним уявленням, фізіологічні потреби цієї категорії дітей в основних харчових інгредієнтах такі ж, як і у дітей, народжених з середньою масою тіла. Розрахунки хімічного складу раціонів цим дітям проводять на фактичну масу. У разі порушень динаміки наростання маси тіла дитини необхідний якісний аналіз раціону з відповідною корекцією харчування.
Дуже важливо проводити з батьками постійну санітарно-освітню роботу з питань раціонального вигодовування дітей, особливо з надлишковою масою тіла. Треба переконувати їх в необхідності суворо виконувати рекомендації лікаря, максимально урізноманітнити харчування дитини, наполегливо привчати його до овочевих страв. Не можна дозволяти давати дітям кашу частіше, ніж один раз в день, давати багато цукру, жиру. Не можна давати дитині які-небудь продукти, в тому числі і соки, в проміжках між годуваннями. Важливо, щоб об'єм їжі на одне годування не перевищував норму, так як у дитини може виникнути звичка їсти більше, ніж потрібно.
