В жіночому молоці міститься великий комплекс імунологічно активних речовин і клітинних компонентів, що забезпечують рівень захисту від інфекційних агентів [Ку-ваева І. Б., 1985; Отт Ст. Д., Марушко Т. Л., 1986; Goldman А. et. al., 1986]. Насамперед це імуноглобуліни IgA, IgG, IgM, IgE, IgD з яких секреторний IgA належить провідна роль [Новікова Е. Ч. і ін, 1976; Грібакін Ц. Р. та ін, 1976; Goldman A. et al 1982; 1986; Boehm G. et al., 1986]. Він стабільний при низькому рН кишечника і не руйнується протеолітичними ферментами. Найбільша концентрація SlgA в молозиві (400 мг%). Проте вже до кінця 1-го місяця лактації його рівень знижується майже в 10 разів [Butte N. et al., 1984]. SlgA грудного молока забезпечує місцеву імунологічну захист слизової кишечника від шкідливих агентів в періоді новонародженості, тобто в той відповідальний період, коли дитина особливо схильний інфекції та коли власна вироблення цього імуноглобуліну ще недостатня.
У складі SlgA виявлені антитіла до энтеропатогенным штамам ешерихії, шигеллам, стафілококів, пневмококів [Прозоровська К. Н. та ін, 1979]. Антитіла з материнського молока всмоктуються переважно через стінку кишечника новонародженого, що забезпечує пасивну передачу імунітету.
До важливим захисним компонентів грудного молока відносять лактоферин, бактерицидна дія якого полягає в конкурентному зв'язуванні заліза, необхідного для росту мікроорганізмів [Brostom К., 1981]. Лактоферин забезпечує також високу абсорбцію заліза, вміст якого в грудному молоці в 10 разів більше, ніж у коров'ячому.
У досить високих концентраціях у грудному молоці міститься лізоцим [Куваєва І. Б. та ін, 1979; Падалка Н. А., 1980]. Потрапляючи в травний тракт дитини, лізоцим має потужний нормалізуючий вплив на склад мікробної флори порожнини рота і кишечника. Лізоцим грудного молока в 100 разів активніше лізоциму коров'ячого молока і в 2 рази активніше лізоциму курячого яйця, прийнятого за еталон. Лізоцим не тільки пригнічує ріст патогенної флори, але і сприяє росту біфідофлори кишечнику грудних дітей.
До захисних факторів грудного молока відносять також систему комплементу (С3, С4), що володіє иммунорегулирующим дією.
Присутня в грудному молоці лактопероксідаза чинить бактерицидну дію відносно стрептококів і кишкової палички. Важлива роль належить біфідум-фактором, що сприяє проліферації біфідобактерій в дистальних відділах кишечника дитини.
Антистафілококовий фактор інгібує стафілококи і зумовлює більш легкий перебіг септичних процесів у вскармливаемых грудьми дітей [Єлізарова В. П. та ін, 1984].
До клітинних компонентів грудного молока відносять макрофаги, Т - і В-лімфоцити, плазматичні клітини, нейтрофіли, що забезпечують не тільки фагоцитоз мікробів і вірусів, але і синтез лізоциму, інтерферону та лактоферрина [Pittard W. 1979].
У молоці матері міститься велика кількість гормонів (прогестерон, естроген, пролактин, тиреоїдні гормони та ін) [Салахова Н. С. та ін, 1980; Адигамов Л. Ф., Черніков М. П., 1985]. Існує припущення, що материнське молоко покриває дефіцит гормонів, що має місце в перші дні життя у новонароджених дітей. Відзначено, що у дітей на грудному вигодовуванні рідше виникають ознаки гіпотрофії [Lifshitz F. et al., 1982].
