Зміни в організмі жінки, що відбуваються при нормально протікає вагітності, надають безпосереднє вплив на фармакокінетику лікарських препаратів у системі мати - плацента - плід [Krauer Ст., Krauer F., 1980]. На думку Н. Noschel і співавт. (1982), при вивченні особливостей фармакокінетики лікарських засобів у вагітних і породіль необхідно враховувати такі фактори, як збільшення обсягу усередині - і позаклітинної рідини, зміни ниркового кровотоку і клубочкової фільтрації, зниження біотрансформації лікарських засобів. Автори досліджували фармакокінетичні параметри ряду лікарських засобів, що використовувалися в III триместрі вагітності і під час пологів, і зіставляли їх з даними, отриманими при застосуванні цих препаратів у невагітних жінок. Так, були досліджені наркотичні та ненаркотичні анальгетики (лидол, анальгін, амідопірин, саліцилат натрію), снодійні (метаквалон, фенобарбітал), деякі діагностичні засоби, сульфаніламідні препарати (сульфаметоксазол, бактрим) і антибіотики (цефалексин і ампіцилін). Із зазначених препаратів під час пологів не застосовувалися фенобарбітал і сульфаніламіди. Для всіх досліджених препаратів у III триместрі вагітності було характерно зниження початкової концентрації (С°) лікарського Препарату при одночасному збільшенні об'єму його розподілу (Vd). Ці дані свідчать про збільшення обсягу позаклітинної рідини і включення фетоплацентарного комплексу в розподіл лікарських засобів.
Відомо, що ступінь зниження початкової концентрації (С°) і збільшення об'єму розподілу (Vd) залежать і від фізико-хімічних характеристик лікарських препаратів. Загальний кліренс (Clt) досліджених речовин майже завжди зростав, що дозволяє говорити про зниження концентрації лікарських засобів в сироватці крові і тканинах вагітних. Дана закономірність була встановлена для антибіотиків (ампіциліну, цефалоспо-ріна, еритроміцину, аміноглікозидів), сульфаніламідів; протисудомних препаратів (фенобарбіталу, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти), антидепресанту літію карбонату, серцевого глікозиду днгоксина. Тому для підтримання оптимальної концентрації цих лікарських засобів у плазмі крові вагітних доцільно збільшувати їх терапевтичні дози [Амон В., Хюллер Р., 1987]. Найбільш виражені відмінності у фармакокінетиці між вагітними та невагітними жінками спостерігалися відносно сульфаніламідів і антибіотиків.
Суттєвим показником ефективності терапії є час полуэлиминации лікарських засобів з організму. Час полуэлиминации більшості лікарських засобів, за винятком лидола, анальгіну, цефалексину, у вагітних або не змінювалася, або коротшало незначно. Враховуючи вищевикладене, при призначенні препаратів в пізні терміни вагітності не слід знижувати їхню дозу або змінювати інтервал між введеннями [Noschel Н. et al., 1982].
Визначення особливостей фармакокінетики лікарських препаратів має принципове значення для проведення ефективної і безпечної терапії під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.
Для знеболювання пологів при оперативному розродженні використовують місцеві і загальні анестетики, анальгетики, седативні засоби. Під час вагітності також застосовують синтетичні глюкокортикоїди, антибіотики, гіпотензивні засоби та ін
Ці лікарські засоби здатні змінювати гомеостаз новонародженої дитини, що частіше проявляється порушеннями кислотно-основного стану, терморегуляції, пригніченням центральної нервової системи. Також можуть виявлятися зміни поведінкових реакцій.
Негативний вплив лікарських препаратів, що призначаються матері в період пологів, може бути наслідком або безпосереднього дії ліків на плід, або його впливом на матково-плацентарний кровотік.
Інформація про особливості фармакокінетики лікарських засобів під час пологів має принципове значення. Найбільший інтерес становлять фізіологічні зрушення, що відбуваються в організмі породіллі, які суттєво впливають на фармакокінетику лікарських засобів. Ці зрушення значно варіюють за доношеної та недоношеної вагітності, а також при проведенні операції кесаревого розтину, пологах, ускладнених гіпертензією або еклампсією. R. L. Nation (1980) представив зведення фізіологічних зрушень і відповідних їм фармакокінетичних змін при спонтанних пологах і пологах, стимульованих окситоцином. Встановлено, що ряд екзо - і ендогенних факторів, які мають місце під час пологів, можуть істотно впливати на фармакокінетику лікарських речовин. Так, наприклад, погіршення всмоктування відбувається при одночасному призначенні наркотичних анальгетиків.
Сторінки: 1 2
