При операціях з приводу гнійного маститу найчастіше користуються радіальним розрізом. Слід мати на увазі, що розріз не повинен захоплювати навколососковий гурток (можна поранити великі молочні протоки). При локалізації запального процесу позаду молочної залози (ретромаммарно) або в нижньому сегменті нерідко застосовують розріз Барденгейера по нижній перехідній складці молочної залози.
Останнім часом ряд авторів застосовують циркумареолярный розріз при навколососкової локалізації вогнища, поєднуючи його в разі необхідності з радіальним. Суттєвими моментами операції з приводу маститу є достатня величина розрізу, руйнування перемичок між ураженими часточками (переважно пальцем), видалення некротичних тканин і гною, розкриття ізольованих осередків і освіта однієї загальної порожнини. Іноді доводиться вдаватися до контрапертурам. Однак при великих розрізах і ретельному виконанні зазначених вимог можна обійтися і без контрапертур.
Безпосередньо після операції ранову порожнину рекомендується виконати тампони з маззю Вишневського. Тампони видаляють через 2-3 дні, після чого рану дренують марлевими турундами з маззю Вишневського. Молочну залозу забинтовують, залишаючи сосок відкритим.
В післяопераційному періоді антибіотики призначають головним чином у тих випадках, коли є септичні явища. Загальну стимулюючу терапію необхідно проводити і в післяопераційному періоді. Місцеве лікування рани здійснюється з урахуванням фази ранового процесу. Слід прагнути до бестампонному лікування, рідкісним перевязкам.
Якщо операція була зроблена правильно, тобто були розкриті всі гнійники, то загоєння зазвичай настає до кінця 2-го тижня.
Один з дискутабельних питань при лікуванні маститу - це питання годування дитини груддю. Цілком зрозумілим є прагнення зберегти лактацію. Однак це прагнення знаходиться у відомому протиріччі з необхідністю дати спокій хворого органу. Тому питання годування груддю вирішується зазвичай в залежності від стадії захворювання та тяжкості його. У початковій стадії запального процесу (в розпал гострих явищ) слід припинити годування на 1 - 2 дні. Надалі рекомендується обмежувати число годувань хворий грудьми до 1-2 разів на добу. В стадії інфільтрації, якщо дитина не бере груди або не відсмоктує молоко, слід дбайливо виробляти зціджування 1-2 рази на добу (доцільно користуватися молокоотсосами, запропонованими С. А. Дятловим).
У стадії нагноєння необхідний ретельний бактеріологічний контроль за якістю молока; зціджування слід віддати перевагу годування груддю. Після операції через* 3-4 дні можна дозволити годування груддю.
При тяжкому перебігу захворювання, а також при великому нагноєнні годування хворої груддю потрібно припинити.
