Оригінальна методика розрахунку теплового балансу тіла людини була запропонована в. І. Русановим (1973). Все різноманіття існуючих метеорологічних комплексів об'єднано автором у класи погоди моменти, які в свою чергу об'єднані в типи погоди по більш або менш однорідному їх впливу на тепловий стан людини (для теплої пори року) і суворості погоди (по І. А. Арнольді) для холодного часу року.
В. А. Арнольді (1961) холодовий вплив погоди оцінює своїм способом «умовної температури», яка визначається з урахуванням того, що наростання швидкості вітру на кожний 1 м/с розцінюється як зниження температури повітря на 2°.
В. І. Русановим використані не тільки спеціальні комплексні показники, що відображають вплив погоди на людину, але й докладно проаналізовано дію на організм окремих метеорологічних елементів. На підставі запропонованої методики автором побудовані біокліматичні карти території Західного Сибіру. Ці карти мають велике значення для оцінки різних сторін життя і діяльності людини, в тому числі і для рекреації. Методика в. І. Русанова може бути застосована для будь-якої території, в тому числі і для оцінки умов європейської частини СРСР.
Щоб визначити ступінь сприятливості різних частин Московської області для відпочинку та туризму, Л. М. Ратькова, Д. Е. Смирнова та В. П. Чала (1970) скористалися фізіолого-кліматичними критеріями, запропонованими фізіологами В. С. Кандрором та ін. (1974). Районування Московської області ґрунтується на обліку частоти повторюваності певних типів погоди, що викликають той або інший стан організму людини. З цього ж методу при вдосконаленні його в кліматичному відношенні мною складені карти тривалості комфортного періоду для літніх видів відпочинку і туризму на Чорноморському узбережжі та в Прибалтиці. Пізніше, використовуючи нові розробки фізіологів і зробивши доопрацювання своєї методики (поліпшила вибір критеріїв оцінки впливу погодних умов на людину), здійснено рекреаційне районування території за жаркого дискомфорту, яке може бути використане не тільки при вивченні умов відпочинку і туризму, але і при оцінці умов роботи на відкритому повітрі під час спекотних місяців і необхідності кондиціонування повітря у приміщеннях.
