Елементи оцінки впливу клімату на організм людини є на багатьох картах звичайного кліматичного районування (Б. П. Алісова, М. І. Будыко і А. А. Григор'єва, А. В. Кайгородова і ін), які знайомі нам ще зі шкільних років. Ясно також, що зрозумілі всім вирази: «суворі зими Арктики», «виснажлива літня спека пустель Середньої Азії» - відносяться безпосередньо до викликуваним у людей тепловідчуття.
Згідно детального аналізу дії на організм окремих метеорологічних елементів, зробленому П. Р. Мезерницким (1937), найрізноманітніші карти розподілу цих елементів (температури, вологості, тиску повітря) по території можна певною мірою відносити до карт, що мають безпосереднє відношення до оцінки самопочуття людини.
Вже говорилося, однак, що просте підсумовування окремо діючих на людини температури, тиску, вологості повітря та ін. не ідентична дії на нього всього погодного комплексу. Отже, звичайні карти кліматичних районів точно так само, як і карти розподілу за території окремих геофізичних і метеорологічних елементів, можуть дати лише саме загальне уявлення про зв'язки здоров'я людини з кліматом. До того ж саме вплив на здоров'я та самопочуття багатьох геофізичних і космічних чинників (іонізації повітря, космічних променів, радіохвиль, змін сонячної активності, земного магнетизму та ін) ще недостатньо з'ясовано.
В оцінках впливу на організм людини умов погоди головна роль належить теплообміну його тіла з навколишнім середовищем, тобто його терміки, так як у кінцевому рахунку функціональний стан організму багато в чому залежить від тепловідчуття. Для його оцінки застосовуються різні комплексні показники. Приводяться вони в роботах багатьох дослідників у вигляді таблиць, графіків, екстремальних значень і імовірнісних характеристик, часто розрізнених, іноді громіздких для використання і нерідко взаємовиключних, що свідчить про труднощі їх визначення. Тому доцільно, не зупиняючись на множині цих показників, розглянути лише існуючі біокліматичні карти СРСР і методи їх побудови. Вони дають наочне уявлення про територіальні відмінності впливу клімату на людину і дозволяють проводити їх порівняльний аналіз. А це в біокліматології найважливіше.
Зазвичай біокліматичні картки, що відносяться до галузі прикладної кліматології, завжди будуються з урахуванням тієї чи іншої сфери життя чи діяльності людини. Характер застосовуваних при цьому критеріїв оцінки значною мірою залежить від сезонних особливостей клімату досліджуваних територій. Ці критерії не можуть бути універсальними, так як повинні співвідноситися з різними сторонами і умовами життя і діяльності людини.
Так, біокліматичні критерії можуть застосовуватися для різноманітних цілей: 1) для оцінки умов життя і здоров'я населення як на вже обжитих територіях, так і для районів господарського освоєння; 2) для оцінки режиму праці (щоденної тривалості, частоти і величини перерв, пов'язаних з несприятливою погодою тощо); 3) для планування типів жител, в яких протягом року повинні бути комфортні для людини умови; 4) для оцінки теплоізоляційних якостей одягу (тісно пов'язаних з характером теплообміну між тілом людини та навколишнім середовищем) у різних географічних умовах і нарешті, 5) для оцінки сезонності і тривалості активних видів відпочинку і туризму, що безпосередньо цікавить відпускників, а також організаторів відпочинку. По суті кажучи, у всіх наведених прикладах використання біокліматичних критеріїв виникає необхідність врахування саме сезонних відмінностей на різних територіях.
