В обох вікових групах різниця в ураженні зубів і тканин пародонта у школярів, чистячих і не чистячих зуби, статистично достовірно (Р < 0,01). Однак, зіставляючи результати досліджень, слід враховувати два фактори: кількість постійних зубів, що прорізалися і тривалість догляду за порожниною рота. У молодшій віковій групі школярів число наявних постійних зубів менше. Невеликі також і терміни гігієнічного догляду за порожниною рота. Тому дані про захворюваність карієсом тут дещо менш контрастні, ніж у дітей старшого віку.
Таким чином, результати проведеного обстеження дітей у віці 7-14 років свідчать про наявність певної залежності між станом зубів і слизової оболонки порожнини рота, з одного боку, і якістю гігієнічного догляду за ротовою порожниною - з іншого.
У зв'язку з цим природним і необхідним було продовження досліджень і подальше спрямоване на вивчення поширеності захворювань порожнини рота в залежності від її гігієнічного стану у осіб більш старшого віку. Таку роботу ми виконали шляхом обстеження великої групи населення у віці 15-75 років у Новій Каховці. Вивчення захворюваності, гігієнічний стан порожнини рота проводилося шляхом ретельного огляду фахівцями, в поєднанні з анкетним опитуванням згідно розробленої для цього карті з наступним аналізом даних.
Обробка даних захворюваності, включаючи питання гігієни порожнини рота, була проведена за допомогою ЕОМ «Мінськ-22» за спеціально розробленою програмою. При визначенні способу обробки первинних показників виходили з необхідності здійснення ретельного і повного варіаційно-статистичного аналізу матеріалів про захворюваності обстеженого контингенту осіб. З цією метою А. М. Камінський і Л. С. Зернов (1972) розробили алгоритм обчислення статистик, необхідних для встановлення типу розподілу досліджуваних стоматологічних захворювань.
При виконанні роботи ми припускали отримати відповіді на наступні питання: а) значення догляду за порожниною рота в поширеності та частоти карієсу зубів; б) вплив систематичної чищення зубів на стан емалі і дентину; 3) значення догляду за порожниною рота в поширеності пародонтопатій; г) вплив догляду за зубами на поширеність зубних відкладень; д) частота застосування різних гігієнічних засобів. Слід зазначити, що в такому аспекті (з аналізом цілого ряду показників захворюваності та гігієни порожнини рота) роботи раніше не проводилися і наш досвід є поки що єдиним, В результаті ми отримали дуже переконливі дані, на яких необхідно зупинитися більш докладно.
Було обстежено 6558 осіб, з них чоловіків - 3418 (52,12%), жінок - 3140 (47,88%). Догляд за порожниною рота у всієї групи визнали задовільним, так як регулярно чистили зуби 3076 осіб (46,9%). Систематичний догляд за порожниною рота частіше відзначено в жінок (59,3%), а відсутність його - у чоловіків (65,9%).
Частота карієсу зубів у осіб, які регулярно доглядають за порожниною рота, виявилася лише трохи нижче, ніж у тих, хто не дотримувався правил гігієни, причому ця відмінність проявлялося або в молодшій віковій групі (до 16-18 років), або після 45 років (рис. 8). Велике значення, мабуть, має тривалість догляду за зубами до моменту обстеження - чим раніше в дитинстві він розпочато, тим кращі результати досягаються пізніше. Не можна заперечувати і значення якості догляду за порожниною рота.
Дані літератури та наші спостереження свідчать про те, що дуже небагато проводять ефективну, ретельне очищення зубів протягом 1,5-2 хв. Більшість обстежених витрачають на ранкову чищення зубів не більше 25-30 с. Цим, мабуть, пояснюється менший ефект гігієни порожнини рота у дорослих, що вказують, до речі, і інші автори (Hein, 1954).
Рис. 8. Кількість осіб зі здоровими зубами (у %) серед обстежених, регулярно (суцільна лінія), нерегулярно (пунктирна лінія) і зовсім не чистячих (штрихпунктирная лінія) зуби.
