Більш чітка картина, за даними автора, визначається щодо поширення зубного каменю. У групі, де зуби чистили регулярно вранці, зубний камінь зустрічався значно частіше (69,76 ± 1,76%), ніж у тих, хто чистив зуби ввечері (48,45 ± 6,24%). При дворазовій чищенні зубний камінь виявлено всього в 30,76 ±3,42% випадків. Відмінності достовірні. Серед осіб, чистячих зуби нерегулярно, зубний камінь поширений у 79,0 ± 1,41% випадків, а в групі обстежених, які зовсім не стежать за станом порожнини рота, він зустрічається найбільш часто (96,93 ± 2,26%).
Ці дані досить переконливо підтверджують, що наявність м'яких і звапнілих бляшок зубних відкладень в більшій мірі залежить від якості гігієнічного догляду за порожниною рота і зубами. Ми не будемо зараз розглядати інші причини, що сприяють відкладенню зубного нальоту (наявність зубощелепних деформацій, інтенсивність слиновиділення, характер харчування, обмінні порушення і ін), вони, звичайно, заслуговують пильної вивчення і, безумовно, мають важливе значення. Нам хотілося лише підкреслити, що доцільність регулярної, дворазової протягом дня чищення зубів безсумнівна, а реальність проведення цього заходу, який має таке велике профілактичне значення, залежить від грамотної санітарно-освітньої пропаганди, правильних порад і рекомендацій по догляду за порожниною рота. Останнім зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен стоматолог. Велику увагу гігієні порожнини рота у цьому аспекті приділяють і інші автори (Cohen, 1963; Bohannan з співавт., 1965; Gran, 1966, Emslie, 1967; Waerhaug, 1967; Swallow з співавт., 1969; В. С. Іванов, І. В. Ласовский, 1971 Р. Н. Пахо-мов з співавт., 1971; В. П. Пакалн, Г. Ю. Пакалнс, 1971, і ін). Як не дивно, раніше при масових обстеженнях не враховували один дуже важливий фактор - стертість твердих тканин зубів у залежності від якості догляду за ними. Між тим, в літературі зустрічаються висловлювання про те, що регулярний догляд за зубами може призвести до підвищеної стертості тканин зубів (Ст. Дубровін, 1927; Beckers, 1956; Gebhardt, 1958; Beyler, Mooser, 1960; Sumter, Blackburn, 1961; Schnell, 1971, і ін). Однак переконливих доказів шкідливого впливу чищення зубів на великому клінічному матеріалі ці автори не наводять. Ми вирішили заповнити цей пробіл і провели відповідний аналіз наявних даних. В результаті досліджень встановлено, що підвищена стертість твердих тканин зубів (у тому числі клиновидні дефекти) зустрічаються у осіб, які систематично чистячих зуби, не частіше, ніж у тих, які роблять це нерегулярно або не чистять зуби зовсім (див. рис. 9). При цьому вертикальна форма стертості, найбільш показова і вірогідна при травмі емалі щіткою і гігієнічним засобом, виявлена у 12 (0,39%) осіб з групи осіб, які регулярно чистячих зуби, і у 11 (0,31 %) обстежених з числа не доглядають за порожниною рота, тобто приблизно в рівних співвідношеннях. Таким чином, регулярний догляд за зубами жодною мірою не може привести до підвищеного стирання емалі і дентину. Цей вельми важливий висновок зроблено вперше і заснований на великому цілком достовірний і переконливому матеріалі обстеження. Отже, побоювання деяких лікарів про можливий вплив зубної щітки на емаль не обґрунтовані і не виправдані. Поряд з цим нерегулярний або поганий догляд за порожниною рота призводить до збільшення кількості зубних відкладень, до зростання захворювань пародонту, тобто незадовільна гігієна порожнини рота сприяє зростанню стоматологічних захворювань і перш за все пародонтопатій (рис. 12).
Рис. 12. Поширеність підвищеної стертості твердих тканин зуба (в %) у осіб різного віку при регулярному (суцільна лінія), нерегулярний (пунктирна лінія) і відсутність догляду за порожниною рота (штрих-пунктирна лінія).
