В деяких випадках допомагає метод лікування, запропонований М. Д. Танцюрой, який з деякими змінами ми й застосовуємо. Ми пропонуємо дитині два рази в день сідати перед дзеркалом і протягом трьох хвилин безперервно свідомо робити свої нав'язливі рухи незалежно від того, чи є в них потреба чи ні; потім хвилина відпочинку та утримання від тремтіння; знову три хвилини робити ці рухи і хвилину відпочивати, після чого три хвилини повторювати (хоча б через силу) ці рухи, тобто все це займає 11 хвилин. Таке лікування проводиться 2-3 тижні, На думку М. Д. Танцюри лікувальний ефект заснований тут на те, що свідоме повторення цих рухів (надмірне навіть тоді, коли цього вже й не хочеться) призводить до перераздражения і тим самим до подальшого загальмування відповідних рухових зон кори головного мозку. Нам здається, що основна дія цих вправ в тому, що при такому тренуванні нав'язливі рухи з мимовільних поступово стають легко керованими, тобто підпадають під свідомий контроль, тому ми і ввели в вправа хвилинні перерви, яких немає у М. Д. Танцюри.
Так як дана книга розрахована в першу чергу на батьків і вихователів, а не на лікарів, на медикаментозних та інших лікувальних призначеннях ми спеціально зупинятися не будемо. Зазначимо лише, що в ряді випадків ми отримували хороші результати від застосування так званої «раскачивающей терапії», що полягає у швидкій зміні ліків, що підсилюють процеси гальмування і збудження в корі головного мозку, наприклад: швидкий послідовний прийом барбамила, кофеїну і знову барбамила. Ефективність даного методу ґрунтується на тому, що тут як би виходить «змивання» двома протилежними за напрямом впливами ситуації в корі головного мозку патологічної зв'язку; образно це можна порівняти з збовтуванням рідини в пляшці, для того щоб змити присталу до її внутрішньої поверхні папірець.
