Особливості трудової діяльності та комплексна характеристика працездатності осіб передпенсійного і пенсійного віку

В кожному конкретному випадку розробляється запитальник, що охоплює основні види діяльності, характерні для осіб даної професійно-виробничої категорії (А. Р. Здравомыслов та ін., 1967; В. А. Отрут, 1968; А. А. Зворикін, 1970; Д. П. Кайдалов, Е. І. Суїменко, 1974, і ін). Правильне складання анкет-карт обстеження, обов'язковий облік особливостей трудової діяльності, умов та режиму праці, виробничої завантаження, її щільності й напруженості, вивчення праці на тлі конкретних гігієнічних умов розкривають фактичну трудову діяльність кожної людини. Слід враховувати, що для осіб передпенсійного та пенсійного віку фактична трудова діяльність пов'язана з такими незначними, на перший погляд, моментами, як психологічний мікроклімат у виробничому колективі, психологічна налаштованість і загальний виробничий режим. У картах обстеження, складених для такого контингенту, повинно бути передбачено з'ясування цих моментів. Групування, аналіз та оцінку анкетних і опитувальних матеріалів бажано проводити за допомогою рахунково-перфораційних та обчислювальних машин з застосуванням точних математичних методів.
Для вивчення режиму дня, режиму праці і бюджету часу розроблені анкети, карти різних типів. Зокрема, при вивченні режиму ряд анкет побудований таким чином, що вони відразу ж вимагають від обстежуваної особи об'єднати в одну групу і описати в загальних цифрах за добу або робочий день затрати часу на окремі режимні моменти. Керуючись такою методикою, слід згадати, скільки часу приділяється того чи іншого виду занять і підсумувати цей час в однорідні групи. Отже, пропонується підрахувати тривалість різних моментів режиму протягом доби, тижня, місяця. Таке заповнення носить суб'єктивний, дуже наближений характер і загрожує значними неточностями. Однак при опитуваннях великих груп людей, визначенні витрат часів» на конкретні режимні моменти цей метод зручний і повністю себе виправдовує.
Існує метод вивчення бюджету часу шляхом моментних спостережень. Найбільш повне і адекватне уявлення про бюджет часу можна одержати, застосовуючи анкети, в яких записи роблять у хронологічному порядку. Весь добовий бюджет укладається в календарні добу, та реєстрацію витрат часу на режимні моменти ведуть послідовно. Після такого запису тотожні режимні моменти (витрачений на них час) складають і групують залежно від мети роботи. На основі цих даних заповнюють спеціальну форму, яка і служить вихідним матеріалом для статистичної розробки.
Питання в анкетах розташовуються в хронологічному порядку, близькому до звичайного розподілу часу - протягом доби (підйом, ранковий туалет тощо). По ходу питань передбачають кілька (4-5) порожніх (додаткових) граф, в які кожен заповнює анкету може вносити особливі режимні моменти.
Заповнення карт бюджету часу проводиться або попередньо навченими особами, або шляхом самореєстрації, самофотографии. У середовищі учнів, службовців, інженерно-технічних працівників та інших грамотних людей останній метод більш прийнятний. Попередньо проводять усний інструктаж про цілі роботи, правила ведення записів про основних режимних моментах, які слід відобразити в карті. При заповненні карток для забезпечення більшої достовірності даних необхідний постійний контроль.
Результати хронометражу праці осіб різних професійно-виробничих груп дозволили встановити, що розумова праця інженерів-виробничників, для якого характерні зміна виду діяльності протягом робочого дня і висока рухова активність, стомлює менше, ніж праця людей управлінського апарату, якому властиві відносна (за формою) одноманітність у роботі і значна гіпокінезія. Це проявляється більш вираженим зниженням працездатності в кінці робочого дня, гіршим станом здоров'я і більшої захворюваності, особливо серед працівників 40 років і старше (Н. Б. Маньковський та ін, 1976).