Особливості трудової діяльності та комплексна характеристика працездатності осіб передпенсійного і пенсійного віку

У общебиологическом плані різноспрямованість змін різних фізіологічних показників, пов'язаних з виконанням важливої функції організму, є позитивним явищем, зокрема щодо працездатності. Відсутність у найбільш важливих комплексах стійкості фізіологічних параметрів, що зумовлюють трудову діяльність, є оптимальною пристосовуваність організму. Визнання за одним показником визначальної ролі при працю знизило б запас надійності й міцності цієї важливої функції організму. Як і при старінні, гетерохронность і різноспрямованість зниження функціональних можливостей різних органів і систем служать доцільним внутрішнім пристосувальним механізмом, що сприяє продовженню людського життя.
Інтегральна оцінка професійної працездатності є завданням надзвичайно складним, для вирішення якої необхідна велика кількість різноманітних психофізіологічних і соціально-гігієнічних досліджень та обробка результатів з використанням складного математичного апарату.
Відсутність моделі для розрахунку інтегральної характеристики працездатності індивідуума в даний час дозволяє використовувати психофізіологічні і соціально-гігієнічні показники при порівняльному аналізі результатів неодноразових багатопланових групових досліджень і в зв'язку з конкретними факторами.
Різні психофізіологічні і соціально-гігієнічні показники повністю виправдали себе при оцінці працездатності в групах людей різних професій. При груповій оцінці ті показники, з якими в більшій мірі пов'язаний певний вид трудової діяльності індивідуума, нівелюються та у поданих групах близько відображають зміни працездатності. Виявлено чітке розходження в групах в залежності від віку, статі, напруженості праці і стану здоров'я (див. главу 2).
Для сценки професійної працездатності враховують наступні фактори: 1) організацію трудового процесу (середа, робоче місце, гігієнічні умови праці, режим праці тощо); 2) вплив роботи на організм людини, зрушення у функціональному стані організму в трудовому процесі; 3) функціональні можливості організму стосовно до вимог, що висуваються різними видами праці (у зв'язку з завданнями професійної адаптації та переорієнтації).
Для цього необхідно багаторазове комплексне дослідження показників, що характеризують загальний стан організму, що залежать в основному від віку та стану здоров'я, а також специфічних показників, зумовлених видом діяльності і змінюються у зв'язку зі стажем роботи.
У підтримці високої професійної працездатності у гігієнічному плані важливе значення в даний час набувають два питання: 1) при яких умовах має місце оптимальне функціонування окремих органів, систем і організму в цілому; 2) при яких умовах порушення координації функцій стають джерелом напруги приводить до психофізіологічної дискоординації з подальшим негативним впливом на організм аж до захворювання і раннього професійного старіння.