Дуже важливим є також постачання організму дитини солями натрію і калію. Ці елементи беруть участь у різних видах обміну речовин і насамперед є регуляторами водно-сольового обміну. Вони необхідні для нормальної діяльності нервової і м'язової систем. На солі калію багаті рослинні продукти - картопля, морква, капуста, петрушка, чорнослив, курага, банани і ін. Солі натрію містяться в продуктах тваринного походження, але в недостатніх кількостях, тому їх доводиться додавати в їжу у вигляді натрію хлориду (кухонна сіль).
Величини споживання калію і натрію поки не увійшли в офіційні норми, але в літературі є дані щодо їх обґрунтування для дітей першого року життя: калію 500-600 мг та натрію 250 мг на добу.
До складу харчового раціону дитини мають входити і мікроелементи - речовини, що містяться в організмі в малих кількостях, але необхідні для його життєдіяльності. До них відносяться цинк, мідь, марганець, кобальт, фтор, йод та ін В останні роки було показано значення мікроелементів у становленні специфічного і неспецифічного імунітету. Мікроелементами багаті печінка, яєчний жовток, овочі.
Марганець входить до складу всіх тканин організму, особливо багато його в кістковій тканині й печінці. Як складова частина окислювальних ферментів, марганець підвищує інтенсивність утилізації жирів в організмі і перешкоджає відкладенню надлишку жиру в печінці.
При недостатньому надходженні марганцю з їжею порушуються процеси окостеніння і збільшується вміст жиру в печінці.
Цинк теж входить до складу тканин. Він обумовлює активність деяких ферментів. При недостатності цинку порушуються процеси росту.
Мідь перш за все необхідна для правильного кровотворення. Вона міститься у всіх тканинах організму і входить до складу багатьох окисних ферментів. Сполучаючись з білком, мідь утворює спеціальний білок сироватки-крові - церулоплазмин, який відіграє велику роль в її транспорті.
Фтор входить до складу зубної тканини, при його нестачі розвивається карієс зубів.
Кобальт грає велику роль в процесі кровотворення, обумовлює дозрівання еритроцитів і утворення гемоглобіну, входить до складу вітаміну В12.
Йод входить до складу альбуміну та глобулінів, є компонентом гормону щитовидної залози - тироксину.
Важливу роль в організмі дитини відіграє вода. Вона бере участь у всіх обмінних процесах завдяки розчиненню в ній багатьох хімічних речовин. За допомогою води здійснюється транспорт до тканин і клітин необхідних для їх життєдіяльності речовин, а з клітин несуться продукти обміну. Разом з розчинними мінеральними речовинами вода забезпечує сталість внутрішнього середовища організму.
Для дитини шкідливий як надлишок, так і нестача води. При надлишковому введенні води відбувається набухання клітин і тканин, виникає додаткове навантаження на серцево-судинну систему, нирки. З надмірною кількістю води можуть виводитися необхідні мінеральні речовини і вітаміни. При недостатньому надходженні води розвивається згущення крові, може підвищуватися температура тіла, порушуються процеси травлення. Потреба дитини у воді залежить від віку: чим молодша дитина, тим у більших кількостях рідини на 1 кг маси він потребує. Так, у ранній неонатальний період потреба у воді становить до 200 мл/кг маси тіла на добу; дитині перших 3 міс життя потрібно 140-160 мл рідини, у другому півріччі життя-120-140 мл, у віці від 1 року до 3 років-100 мл на 1 кг маси тіла на добу.
Потреба дитини у воді в основному задовольняється за рахунок рідини, що входить до складу їжі. Потреби в додатковому пиття у немовляти невеликі - 50 - 70 мл/добу.
