Є ще одне захворювання легенів, яке протікає довгостроково й викликає необхідність займатися з дітьми вдома дихальною гімнастикою. Це - плеврит. Він може бути ексудативним і гнійним. При будь-якій формі заняття дихальними вправами сприяють попередженню спаєчних процесів, ліквідації утворилися спайок і зрощень в грудній порожнині, запобігання деформації грудної клітини, покращують кровообіг в легенях і плеврі і відновлюють функцію дихання.
При цьому захворюванні найбільш ефективні односторонні руху (нахили тулуба, повороти тощо), виконання яких викликає максимальне розтягнення міжреберних проміжків на тій стороні грудної клітини, де було ураження плеври і легенів. Велику користь приносять вправи з гімнастичними палицями, булавами, м'ячами. У міру того як дитина одужує, необхідно включати в тренування ходьбу, біг, пересування на лижах, веслування та інші види спорту. Але приступати до занять фізичними вправами можна тільки через місяць після початку захворювання сухим плевритом і через півтора місяці після ексудативного. Дихальні вправи сприяють розвитку органів дихання і загальному зміцненню організму. Дуже широко застосовується лікувальна фізкультура у дітей при туберкульозі легенів. Заняття лікувальною гімнастикою допомагають покращувати газообмін в легенях, змінювати в необхідному напрямку мінеральний обмін і підвищувати імунітет, тобто стійкість організму проти захворювань.
Дітям, хворим на туберкульоз легень, лікувальна фізкультура показана при всіх закритих і відкритих формах, звичайно при стійкій температурі тіла і якщо відсутні спалахи і різке виснаження. Крім лікувальної гімнастики з такими дітьми необхідно використовувати все різноманіття загартування природними чинниками природи, гігієнічний, руховий режим і трудову терапію.
Ми не наводимо спеціальних вправ, так як в різних стадіях захворювання туберкульозом застосовуються, як правило, загальнорозвиваючі фізичні вправи, тільки ступінь навантаження змінюється в залежності від віку дітей та їх фізичної підготовленості.
Правильніше будувати заняття так: починати з ходьби по кімнаті або на місці протягом 1,5-2 хвилин, потім виконати вправу в потягуванні для верхніх кінцівок, потім для нижніх (почергове згинання ніг, присідання). Після цього - вправа-для тулуба (нахили вперед або в сторони), потім знову рух для рук, ніг і заключна ходьба протягом 2,5-3 хвилин. Перед ходьбою добре протягом 30-40 секунд побігати по кімнаті або на місці, поступово переходячи на ходьбу. Виконуючи вправи, треба глибоко та ритмічно дихати, поєднуючи вдих з підніманням рук у сторони і вгору, а видих - з опусканням рук вниз і «вичавлюванням» повітря з грудної клітки.
Виключно велике значення має навчання дітей правильному диханню. Найголовніше - навчитися дихати носом, який затримує пил, зволожує, зігріває і знешкоджує вдихуване повітря, захищаючи організм від захворювань.
Пригадую двох своїх маленьких пацієнтів, яких я довго спостерігала і лікувала. Одного разу шестирічний Міша Карпов, увійшовши з матір'ю до мене в кабінет, важко і надсадно закашлявся. Потім повільно підняв голову, ледве віддихався і подивився на мене не по-дитячому серйозно, переляканими очима.
Я відразу зрозуміла, чого він боїться,- повторення нападу. Мати дитини розповіла, що подібні болісні напади задухи повторюються у Миші по одному-два рази на місяць.
