Переходимо до розгляду наступного питання. У сновидіннях відбувається відтворення нервових слідів різної давності. Схематично тут можна було б встановити три ступені: 1) відтворення слідів давно минулих збуджень, 2) нещодавно минулих і 3) колишніх напередодні сну. З комбінацією нервових слідів різної давності ми постійно зустрічаємося в наших сновидіннях. Для дітей характерно відтворення слідів недавніх і колишніх напередодні, часте повторення того, що було пережито напередодні.
Так, дівчинка Н. (3 роки 1 міс.) вночі закричала і заплакала. Коли ж його запитали: «Ти що-небудь бачила у сні?» - вона відповіла: «На мене напала курочка (не бабушкіна, а Розова) і хотіла розклювати, а я закричала : „бабуся-бабуся!"». Вдень ця дівчинка дійсно була свідком нападу курки, що належить селянинові Розовим, на маленьку дівчинку - подругу Н. (Запис із щоденника автора від 5 VIII 1938).
Сновидіння дорослих бувають зазвичай виткані з елементів життєвого досвіду різної давності. Вони можуть відповідати якому-небудь одному періоду особистому житті або комбінуватися самим фантастичним чином без дотримання рамок простору і часу.
Іноді уві сні ми бачимо образи, яких наче б ніколи не зустрічали в житті. Але це тільки так здається. Ми часто не усвідомлюємо подразнень із зовнішнього світу, що діють на нас протягом дня. Однак вони фіксуються в корі великих півкуль і можуть відтворюватися в сновидіннях з разючою яскравістю. Це пояснюється тим, що дія зовнішнього подразнення відбувається на тлі негативної індукції, в ділянках загальмованою кори, коли ми на чому-небудь зосереджені і не помічаємо цього зовнішнього роздратування. Під час сну може виникнути в корі парадоксальна фаза. Тоді слабке достатню роздратування, зафіксоване в зоні негативної індукції, може придбати яскравість сильного. Тому нам здається незрозумілим: звідки ж взявся цей яскравий образ в сновидінні?
Якось автору приснився осіб з різко вираженими рисами обличчя. Це був зовсім новий і цілісний, а не комбінований спосіб, який наче б ніколи не зустрічався в житті і який в своїх окремих частинах не був схожий ні на кого з знайомих. Протягом декількох днів цей образ залишався загадкою. Автор не міг пригадати, де і за яких обставин він міг зустрітися з незнайомцем, мали таку помітну зовнішність брюнета з чорними очима, чорними вусами, бородою і волоссям. Не вдавалося також скомбінувати образ незнайомця і з окремих рис знайомих осіб. Проте розгадка сталася, коли автор знову проходив по вузькому тротуару однієї вулиці. Тоді він згадав, що за тиждень до описаного сновидіння він ішов у цьому ж місці, глибоко замислившись, і на одну мить мусив поглянути на незнайомця, що йшов назустріч, щоб з ним розійтися. До сновидіння автор жодного разу не згадав про цього незнайомця.
Таких прикладів у житті кожного скільки завгодно. Нам не завжди вдається провести причинний аналіз сновидінь з-за відсутності всіх необхідних даних. Адже не можемо ж ми зафіксувати в нашій свідомості абсолютно всі враження зовнішнього світу.
Дослідник сновидінь Морі (1878 р.) писав, що тільки по закінченні року йому вдалося розгадати походження одного свого сновидіння. Це сталося, коли він потрапив в обстановку, обусловившую «загадкове» сновидіння.
У людей похилого віку спостерігаються сновидіння, пов'язані з враженнями дитячого і юнацького віку. Такі сновидіння мали місце в кількох обстежених нами осіб у віці від 68 до 75 років.
