Басейни плавальні - споруди, що використовуються для масового купання, спортивних заходів або лікувальних процедур (санаторіях).
Літні плавальні басейни зазвичай відкриті, влаштовуються в природних водоймах (річках, озерах, на морі). На проточних водоймах вони розташовуються вище джерел забруднення або не менше 2 км нижче їх. Бувають штучні відкриті плавальні басейни з бетонними ваннами, що наповнюються водою з водопроводу. Такі Б. п. часто забезпечені установками для очищення і підігріву води (це дозволяє широко користуватися відкритими Б, п. в зимовий час). Закриті Б. п. представляють собою капітальні споруди зі спеціальними сантехнічними пристроями, з трибунами навколо ванни і поруч підсобних приміщень (кабіни для переодягання, душі, вбиральні та ін). Довжина ванн Б. п. - 25 або 50 м, глибина - від 1 - 1,2 м з поступовим збільшенням до 1,5-1,7 м, а в місцях для стрибків - не менше 3,5 - 4,5 м. Температура води взимку в закритих плавальних басейнах 22-24° (для дітей і початківців плавати - не нижче 24°), а у відкритих 27-28°.
У плавальних басейнах застосовується зазвичай рециркуляційна система з триразовим обігом води за добу і додаванням свіжої води лише на 5-10% обсягу ванни. Знезараження води проводять хлоруванням і ультрафіолетовим опроміненням з попередньою очисткою на піщаних фільтрах.
Кількість залишкового хлору у воді повинно бути не менше 0,2 мг/л; загальна кількість бактерій - не вище 100 в 1 мл Один раз на місяць воду спускають і ванну піддають очищенню. Вміст у воді залишкового хлору визначають кожні 2 години. Бактеріальну забрудненість води (колі-індекс) перевіряють двічі в день, санітарно-хімічний аналіз роблять 1-2 рази в тиждень.
З метою попередження забруднення води, перш ніж вступити у ванну басейну, плавці миють тіло з милом під теплим душем.
Постійне спостереження за санітарно-гігієнічними умовами експлуатації Б. п. веде лікар басейну, контроль здійснює місцева санепідстанція.
